Про свій бойовий шлях в інтерв’ю кореспонденту АрміяInform розповів оператор полку Сил спеціальних операцій, який наразі продовжує службу на інструкторській посаді навчально-тренувального…
Нині ми звикли до того, що згідно з православною традицією Різдво замикає цикл новорічних свят, а в католиків, навпаки, розпочинає. За часів Гетьманщини було не так. Як писали в тогочасних літописах, новий Божий рік розпочинався з Різдва Христового – одного з найбільших християнських свят. Однак, мабуть, чи не найбільшим культурним шоком для сучасного українця виявилася б цілковита відсутність під час давніх новорічних свят… вихідних!
Епіцентром і еталоном святкувань у козацькому Гетьманаті був, звісно ж, рейментарський двір, резиденція якого була в Батурині, а згодом у Глухові. На Різдво до столиці з’їжджався весь тогочасний бомонд: духовенство, генеральна старшина, полковники, урядники найважливіших установ.
Особливий обряд мали служителі Генеральної військової канцелярії, які ходили на чолі з генеральним писарем вітати ясновельможного гетьмана, виголошуючи на його честь святкову орацію, складену за канонами києво-могилянського віршописання.
Обраних козацьких старшин могли запросити після цього на легкий обід, по закінченні якого всі разом із почтами й надвірним військом урочисто виїжджали до різдвяної літургії, влаштованої в якомусь з найбільших соборів. По закінченні молебну і появи на небі символічної першої зірки в рейментарському палаці розпочинався бенкет, тривалість якого ніколи не нормувалася: гуляли стільки, скільки були спроможними господар та гості.
Новомодною фішкою святкувань XVIII століття були феєрверки й салюти. Ними відала структура військового відомства – Генеральна артилерія, що за кілька днів витрачала на втіху столичних гостей мало не половину річного запасу пороху й петард.
Не пас задніх і старосвітський «шоу-бізнес», об’єднаний при гетьманському дворі в цех Генеральної військової музики. Виїзди пишно вбраних кавалькад і зустрічі високих гостей супроводжували литавристи й сурмачі, а ось при святковому столі вигравали модні на той час оркестри ріжків, співали хори спудеїв (учнів братських шкіл).
Відомий мемуарист XVIII століття, модник і гульвіса, генеральний підскарбій (міністр фінансів) Яків Маркович у щоденнику не раз ремствував на те, як глухівські міщани нечувано підвищували ціни на оренду будинків і продукти в переддень свят. Дрова ж і свічки, без яких годі було уявити святковий затишок, могли коштувати дорожче чорної ікри! Ринкові закони попиту та пропозиції працювали й тоді. Годі дивуватися нині.
Звісно, Святвечір, не обходився без традиційної куті, яку, щоправда, подавали переважно при посполитому столі. До речі, якщо почитати джерела середини ХІХ століття Наддніпрянщини, з’ясується: тодішня кутя зовсім не те, що сучасна. Без маку, горіхів і родзинок, радше каша в горщику, накрита книшем (прісним хлібом). А ось зовсім несподіванка: як засвідчує етнолог професор Михайло Глушко, тоді кутя не мала жодного ритуального значення, позаяк її б не їли щодня… Не забуваймо, що часи були не в чин нинішнім – продуктами дорожили, подекуди зберігали, аби, наприклад, одружити дітей. До речі, щодо пансько-старшинського бенкету, то куті там не було взагалі. Її замінювали калачі й булки з маком та родзинками. А неодмінним атрибутом виступали м’ясні страви. У старшинській і гетьманській світлиці – дичина, печені, смажені поросята, індики, печеня з квашеною капустою, паштети, численні закуски: млинці, фарширована печінка, печериці в оцті, осетрина. Вінець будь-якого старосвітського бенкету – десерт, на підготовку якого марнославні господарі не шкодували грошей, а рідкісні продукти та інгредієнти могли завозити ще з літа. Якщо кава, шербет і марципани в козацькій Україні через близьке сусідство зі Сходом не були дивиною, то західні смаколики – безе, пудинги, тістечка – мали більший попит.
Веселощі й розгульне бенкетування – ознаки здорової й життєлюбної вдачі – об’єднували козацьку сірому й вищих державних достойників. 79-річний гетьман Данило Апостол так відсвяткував у Глухові, що надовго зліг… Наш знайомий Яків Маркович частенько рятувався від застільних надмірностей «пургаторіумом» (проносним), але загалом багато їсти й пити вважали ознакою доброго тону навіть у випадках, коли непритомного гостя доправляла додому гетьманська варта.
Що вдієш, життя коротке, а свята вічні!
Підготував Руслан Ткачук
Бойовий шлях братів-прикордонників зійшовся у підрозділі «Шквал».
Старший групи батальйону безпілотних систем 110-ї механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка з позивним «Бора» розповів про службу.
Повідомили про підозру колишньому правоохоронцю з Кременчука та його спільниці, які ошукали військовослужбовця на понад 600 тис. гривень.
Командир взводу ударних безпілотних авіакомплексів батальйону безпілотних систем Black Raven на позивний «Байкер» вчить літати на важких бомберах.
Усього з 1 по 9 квітня було уражено понад 12 800 унікальних цілей.
Оператори батальйону безпілотних систем Signum 59-ї штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка продовжують зменшувати чисельність окупантів.
Робота/Військовослужбовець ЗСУ/Тернопіль та Область/Без досвіду
від 20100 до 120000 грн
Тернопіль, Тернопільська область
Офіцер, лікар медичного пункту
від 56000 до 126000 грн
Ужгород
68 окрема єгерська бригада імені Олекси Довбуша
Пілот розвідувального БПЛА літакового типу
від 22000 до 120000 грн
Київ
412 окремий батальйон безпілотних систем 101 окремої бригади охорони Генерального Штабу ЗСУ
Оператор безпілотних літальних апаратів
від 25000 до 125000 грн
Одеса
35 ОБрМП ім. контр-адмірала Михайла Остроградського
Про свій бойовий шлях в інтерв’ю кореспонденту АрміяInform розповів оператор полку Сил спеціальних операцій, який наразі продовжує службу на інструкторській посаді навчально-тренувального…