Міжнародну делегацію на чолі з координаторкою з питань охорони громадського здоров’я МКЧХ Аною Лусією Буено та керівником проєкту з фізичної реабілітації та інклюзії Суджитом Пандою зустрічав…
Волинська волонтерка, яка наосліп в’яже рукавички захисникам України, отримала відзнаку РНБО.
Про це розповідає Час-Дій.
Валентину Михайлівну Мазурик нагородили нагрудним знаком «Захисник України». Днями нагороду їй передав заступник керівника апарату Ради національної безпеки та оборони України Ігор Цюприк.
Що відомо про волонтерку
Народилася пані Валентина у Старовижівському районі на Волині. Останні 18 років проживає у Луцьку. В трирічному віці Валентина перехворіла на грип, який дав ускладнення на очі, і вона почала втрачати зір. Після 10 перенесених операцій зір врятувати так і не вдалося – Валентина зовсім перестала бачити.
Сьогодні жінці 62 роки, у неї дорослі син та дочка. Син з перших днів війни пішов добровольцем на Донбас, тому мама-волонтерка не з чуток знає про умови служби на передовій.
Пані Валентина вирішила для себе, що має допомагати тим, хто захищає нашу Україну.
Тоді мужня жінка почала вчитися в’язати. Тож, щоб навчитися цьому ремеслу, Валентина Михайлівна запаслася терпінням, адже, щоб освоїти ази в’язання їй знадобилося близько 10 місяців, тому що не так легко наосліп справлятися з нитками та спицями.
Працює по 12 годин на день
Бажання допомогти військовим й наполеглива праця допомогли їй стати справжньою майстринею. І ось вже шість років жінка наосліп в’яже рукавички захисникам України, працюючи інколи по 12-14 годин на день.
Вже понад 2100 ексклюзивних пар рукавичок від Валентини Михайлівни поповнили зимові гардероби військових.
Рукавиці практичні, адже змайстровані враховуючи специфіку виконання завдань військовослужбовцями, – щоб можна було відкритими пальцями працювати. Кольори теж підібрані так, аби підходили до місця та умов несення служби.
«Скільки можна – стільки я й в’яжу. Дуже важливо, щоб ті, хто на передовій, відчували підтримку. Я хочу, аби війна скоріше закінчилась. Якщо кожен буде для цього робити хоч щось, то може вона і закінчиться трішки скоріше», – розповідає Валентина Мазурик.
