Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
Поточного року на закупівлю й модернізацію озброєння та військової техніки з державного бюджету України надійшло майже 13 мільярдів гривень. Завдяки раціональному використанню наявного фінансового ресурсу впродовж 2020-го на озброєння українського війська прийнято 28 та допущено до експлуатації 22 зразки ОВТ.
Загалом, відповідно до основних показників державного оборонного замовлення на 2020 рік, до ЗСУ надійшло понад 10,5 тис. одиниць нового й модернізованого озброєння та військової (спеціальної) техніки, понад 1,5 тис. одиниць керованих засобів ураження та понад 3 млн штук боєприпасів різного призначення.
Зауважу, що попри «пізній старт» через коронавірусні негаразди ДОЗ-2020 з честю долає цьогорічну дистанцію і, так би мовити, на фінішній прямій демонструє пристойний показник: план виконано на 99,5 відсотків (станом на 28 грудня 2020-го укладено державних контрактів (взято зобов’язань) 99,5% від запланованого). Отже, вдалося забезпечити постачання ОВТ на рівні 2019 року, а за деякими напрямами (забезпечення боєприпасами, бронетехнікою, цифровими засобами зв’язку) перевищити ці показники.
Зокрема, попередньо оплачені виготовлення й постачання ОВТ з термінами надходження у 2021 році на суму близько 6,5 млрд гривень. Таку статистику АрміяInform надали в Департаменті військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України.
Переозброєння: мовою реальної статистики
Аби не бути голослівним, наведу красномовну статистику. Поточного року на озброєння війська прийнято, зокрема, береговий ракетний комплекс 360МЦ «Нептун»; броньовану бойову колісну машину «Козак-2М1»; тактичну бойову колісну машину «Дозор-Б»; безпілотний авіаційний комплекс А1-СМ «Фурія»; комплекс зенітний ракетний переносний 9К310УМ; машину командно-штабну К-1450-02; автопаливозаправник АПЗ-6,5-5233; комплекс автоматизованого управління артилерійським дивізіоном 1В17У-2; комплекс протидії БПЛА ЕDM4S-ІUА; тепловізійну систему нічного керування АТRI TINDS; радарну систему МFTR-2100/40; мобільний ретранслятор цифрового транкінгового зв’язку спеціального призначення «Либідь К-2РТД»; станцію радіорозвідки радіорелейних ліній зв’язку «Виріб Р-365» тощо.
Окрім того, допущено до експлуатації ударний безпілотний авіаційний комплекс Bayraktar ТВ2; рухому танкоремонтну майстерню ТРМ-80Д; 30-мм постріл ВОГ-17В до автоматичного гранатомета АГС-17; КБА-117; прилад нічного спостереження ТВНО-2БУМ; броньовану медичну машину БММ МТ-ЛБу С; броньовану вантажівку «Козак-012»; 73-мм станковий гранатомет СПГ-9У; парашутну систему спецпризначення «Сокіл-Т»; безпілотний авіакомплекс Windhover й інші зразки ОВТ.
Стисло зупинюся на деяких зразках прийнятого на озброєння й допущеного до експлуатації ОВТ. Докладніше про них – у матеріалах наших кореспондентів за гіперпосиланням.
«Нептун» дістане за майже 300 кілометрів від нашого берега
Береговий ракетний комплекс 360МЦ «Нептун» за результатами державних випробувань прийнято на озброєння війська у серпні 2020-го.
РК-360МЦ – комплекс крилатих ракет наземного базування з протикорабельною ракетою Р-360. Призначений для ураження бойових кораблів, десантних, танкодесантних кораблів та транспортів, які діють як самостійно, так і у складі корабельних груп, десантних загонів, берегових радіоконтрастних цілей у простих і складних метеорологічних умовах, у будь-який час доби та року, за активної вогневої й радіоелектронної протидії ворога.
Тактико-технічні характеристики «Нептуна» вражають, адже дальність пуску ракети – до 280 км. Фактично, цього вистачить, щоб контролювати всю українську прибережну смугу. При цьому швидкість польоту становить близько 1000 км/год, а глибока модернізація крилатої ракети дозволила знизити висоту польоту від 10 до 3 м. Це означає: її перехоплення для ворога стає надскладним завданням, і він, ймовірно, не зможе збити таку ракету.
До речі, державне київське конструкторське бюро «Луч», яке входить до складу «Укроборонпрому», і Міністерство оборони України уклали контракт про постачання до війська у 2021 році берегових комплексів РК-360 МЦ «Нептун». Це відбудеться у межах Державного оборонного замовлення.
Бронеавтомобіль «Козак-2М1» витримує підрив 8-кілограмової міни
Бронеавтомобіль «Козак-2М1», який серійно виготовляє ПАТ «НВО «Практика», прийнятий на озброєння українського війська у квітні 2020-го. Здатний витримати обстріл бронебійно-запальними кулями калібру 7,62х39 у будь-якій проєкції та підрив 8-кг міни чи фугасу під колесом. Для підвищення захисту екіпажу і десанту він обладнаний протимінними сидіннями та багатошаровою підлогою. Бронемашина має повністю несучий бронекорпус, що відрізняє її від аналогічних бронеавтомобілів, які зазвичай будують на базі позашляховиків чи вантажівок.
«Козак-2М1» з повною вагою 14 тонн оснащений 280-сильним дизельним двигуном об’ємом 5,9 л та крутним моментом 950 Н*м. Бронеавтомобіль має незалежну підвіску з можливістю блокування всіх коліс, кліренс у 500 мм та вертикальним ходом коліс у 260 мм. Це забезпечує високу прохідність і мобільність «Козак-2М1», а також максимальну швидкість 110 км/год.
Головне озброєння «Козак-2М1» – 12,7-мм великокаліберний кулемет НСВ, встановлений у захищеній турелі. Він забезпечує прицільну стрільбу на відстань до 2 км по наземних цілях. Екіпаж бронемашини – 8 осіб: 2 члени екіпажу та 6 бійців у десантному відділенні.
«Дозор-Б» – багатоцільовий захищений транспортний засіб
«Дозор-Б» – повнопривідна броньована машина з колісною формулою 4х4. Створена як багатоцільовий захищений транспортний засіб для перевезення особового складу, озброєння й військового обладнання вагою до 2 тонн. Машину використовують у сухопутних військах, військова поліція, розвідувальні й тилові підрозділи. Залежно від призначення, передбачено різне виконання: бронетранспортер, санітарна, командно-штабна, розвідувально-дозорна й інші спеціальні машини.
Її розробило та виготовляє ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова». На озброєння українського війська бронемашину прийнято у липні 2020 року.
Bayraktar – турецький «прапороносець» в українському небі
Турецький розвідувально-ударний комплекс Bayraktar TB2 за характеристиками належить до класу оперативно-тактичних середньовисотних БПЛА з великою тривалістю польоту. До його складу входить 6 безпілотників, 3 наземні станції управління, розміщені в авто, й інше обладнання.
Bayraktar TB2 має максимальну злітну масу 650 кг, корисне навантаження – 55 кг, тривалість польоту – 24 години, дальність дії радіоканалу управління і телеметрії – 150 км, максимальну швидкість – 222 км/год, максимальну висоту польоту – 8200 метрів. Може застосовувати бомби з лазерним наведенням MAM-L, із дальністю ураження цілі від 500 м до 8 км і точністю наведення до 1 метра.
«Фурія» – розвідник і коригувальник вогню артилерії
Безпілотний авіаційний комплекс розвідки та коригування вогню артилерії А1-СМ «Фурія» розробила й серійно випускає приватна компанія НВП «Атлон Авіа». Прийнятий на озброєння у квітні 2020-го.
БПАК «Фурія» здатний проводити розвідку й визначати точні координати цілі як удень, так і вночі. Може перебувати в повітрі понад 3 години, має оперативний радіус 50 км. До складу комплексу входять кілька літальних апаратів, денне й нічне корисне навантаження (включаючи тепловізійну камеру), наземна станція управління та обробки інформації, антени й інше додаткове обладнання.
А1-СМ «Фурія», побудований за аеродинамічною схемою «літаюче крило», здатний розвивати швидкість до 130 км/год, підніматися на висоту до 2500 м і долати відстань до 200 км. Завдяки використанню склотканини, карбону та кевлару дрон має максимальну злітну вагу 5,5 кг, а живиться від потужної батареї до 42 000 mAh.
Зліт безпілотника – за допомогою еластичної або механічної катапульти, а посадка у штатному режимі – на парашуті, що спрощує експлуатацію.
