Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
На Дніпропетровщині довгоочікувана вода прийшла до військових містечок Черкаське та Гвардійське, які багато років поспіль не мали надійного доступу до центрального водопостачання. Однак говорити про остаточне подолання проблеми ще зарано. Воду досі подають за графіком, що пов’язано із пусконалагоджувальними роботами і застарілою мережею системи теплопостачання – тепло у квартири військових теж подають із перебоями через великі мережеві втрати теплоносія. Основна причина комунальних негараздів – проблема власності об’єктів. Про те як їх розв’язати, що вдалося зробити за рік новоствореній Черкаській об’єднаній територіальній громаді та плани на майбутнє, говоримо з її головою, колишнім військовим Юрієм Тараном.
АрміяInform неодноразово писала про комунальні проблеми військових містечок, найгостріша з яких – водопостачання. Кілька років поспіль понад 10 000 військовослужбовців та членів їхніх родин жили фактично без централізованого водопостачання через зношеність мереж, постійні пориви й відключення. Нестачу води відчували і у військових частинах гарнізону.
Власник 50-кілометрового водогону – комунальне підприємство, яке постачало воду мешканцям Черкаського, Гвардійського й низці інших селищ, збанкрутіло. А реконструкцію водогону визнано недоцільною. Тому в 2020 році прокладено новий 22-кілометровий пластиковий водогін з іншого напрямку. Збудували і сучасну насосну станцію та модернізували наявну, додатково встановили спеціальні резервуари для балансування сталої подачі. Проєкт реалізували обласним та державним коштом. Витратили понад 45 млн грн.
Новий водогін прийняли на баланс дві об’єднані громади: Піщанська та Черкаська. Вони вирішили, що обслуговуватиме водогін приватна компанія, яка модернізуватиме і системи водовідведення й каналізації, які Черкаська ОТГ прийняла на баланс, щоправда, у занедбаному стані.
Юрій Таран говорить, що майже весь комплекс житлово-комунальної інфраструктури військових містечок перебуває в аварійному, або близькому до нього стані. Через брак бюджетного фінансування попередні балансоутримувачі не вкладали кошти ні у житловий фонд, ні в інженерні мережі. Як наслідок – комунальний колапс, який можна здолати лише тоді, коли в об’єктів буде конкретний власник і захищені джерела фінансування. Саме для цього мешканці утворили ОТГ і мають амбітні плани на майбутнє.
– Чи налагоджено безперебійне постачання води до містечок? – запитую у співрозмовника.
– Водогін введено в експлуатацію, голова облдержадміністрації приїжджав, все запустили. Потім пішов процес так званої технологічної уніфікації – коли система починає збалансовуватися, оскільки вода пішла по новій лінії. І почали випливали всілякі різні моменти. Починаючи з того, що від райводоканалу нам дісталася дуже погана спадщина. Вони ж образилися на нас за те, що ми їх, так би мовити, «попросили». Тому особливо нічого не пояснюючи, передали новому підряднику майно у дуже незадовільному стані у Гвардійському. Запустили новий водогін, почали подачу води з протилежного напрямку. А там складний процес. Зрештою, як запрацювали насоси у Гвардійському, виявилося: запірна арматура, яка мала перекривати трубу на Черкаське, не діє. У результаті потоки зустрілися між селищами, труба лопнула вздовж – тріщина сягнула 2,5 метра.
Потім виявилося, що німецьке обладнання нового водогону на території Новомосковського водоканалу потребувало налаштування і сполучення з наявною системою, створеною ще за радянських часів. Довелося викликати представників німецької компанії, щоб вони виконали відповідні налаштування електроніки. Ось такі нюанси, через це води на постійній основі ще немає, але це тимчасово.
– Люди вже звикли за стільки років…
– Так, звикли, але вже дуже жорстко реагує громада на це. Немає у людей терпіння – воно урвалося, мабуть… Другою великою проблемою є котельня у Гвардійському. Негаразди такі ж, як і торік – у системі опалення є велика втрата води. Минулого року ми мали втрати близько 400 кубометрів води на добу. На території селища загальна довжина магістралей теплопостачання сягає 22 кілометри. За 2019-й оцінюємо втрати води з системи опалення від 500 до 600 кубометрів.
– Ця вода ж йде під фундаменти будівель…
– Так. Під фундаменти, у пісок, у канали комунікацій. Проблема у тім, що містечко стоїть на піску. Якби у нас була земля, то місця поривів ми бачили б на поверхні, а так вода йде одразу в пісок, а де – невідомо. Уявіть, 600 кубів – це невеликий ставок! Тут і так не можуть налагодити потрібну потужність, так ще й котельня споживає майже всю подачу…
Для того, щоб подати людям тепло у Гвардійському, ми змушені частково обмежувати споживання води у Черкаському – по годинах. Потім по годинах – у Гвардійському. Поки є вода, є тепло. Якщо води бракує, вони котельню зупиняють. Знову набирають ємності, підігріли – «вилили у землю». Постійно необхідно наповнювати цю бездонну котельню і подавати теплоносій у житловий фонд.
Скільки заплатить за це власник котельні – КЕВ м. Дніпро, ми не знаємо. Але це великі кошти, бо тариф на воду встановлено вже комерційний і економічно обґрунтований.
– Люди з водою все ж будуть?
– Я за водопостачання не переживаю, це налагодимо, система стабілізується і все нарешті нормалізується, але що робити з котельнею – питання. Наразі тягнемо трубу водопостачання далі – до селища Вільне, як і передбачає проєкт. Навесні плануємо розпочати заміну труби з Гвардійського до Черкаського коштом нашого й обласного бюджетів. Це майже 13 мільйонів гривень. Домовилися розподілити витрати 50% на 50%. Тоді вся система водопостачання у нас буде на новій пластиковій трубі. Крім цього, після заміни постачальника води визначили компанію, яка отримала на баланс майновий комплекс і виконує послуги. Можемо розпочати відновлення систем каналізації та водовідведення за кошт громади.
– Що плануєте робити з теплопостачанням?
– У нас була домовленість з Центральною енергетичною компанією, яка постачає нам електроенергію. Ще два роки тому зрозуміли нашу проблему, тому розпочали пошуки альтернативних джерел забезпечення теплом житлового фонду. Провели перемовини з енергетиками про збільшення можливості подачі електроенергії у Гвардійське та Черкаське для того, щоб перевести наші домівки на електричне опалення.
Зрештою вони зрозуміли: це економічно їм цікаво, тому наразі тягнемо кабель. Це дає змогу перевести деякі багатоквартирні будинки на електричне опалення – з цим чимало клопоту, але прогрес є. Ми розуміємо: від наявної котельні за один день не відмовишся. Також розглядаємо встановлення міні- котелень на групи будинків.
– Наступного року ви отримаєте свій перший бюджет. На що витрачатимете його насамперед?
– Ми віримо, що законодавець не змінить умов і з 1 січня наша громада отримає свій бюджет. Вибори минули, новий склад ради вступив у повноваження, маємо консенсус, є спільне бачення.
Нині працюємо, аби забрати на свій баланс Черкаську і Гвардійську загальноосвітні школи. Забираємо у власність громади і Новомосковську районну школу мистецтв – про це домовилися з райдержадміністрацією. Ми її спеціально зареєстрували у Гвардійському, аби діти військовослужбовців могли займатися музикою та іншою творчістю.
Теж стосується і амбулаторій – ухвалюємо рішення про прийняття в комунальну власність первинних медико-санітарних закладів у Черкаському та Гвардійському. Але це зробити непросто – це складна структура. Там ліцензії, колективи, кадри… Та й люди без фінансування тепер розбігаються, а де їх потім шукати?
Тому плануємо взяти на баланс і районний центр первинної медико-санітарної допомоги – до нього входять 16 амбулаторій та 17 фельдшерсько-акушерських пунктів майже по всьому Новомосковському району.
З головами громад вже домовились про спільне фінансування цього закладу – щоб наші мешканці не відчули децентралізаційний перехід з повноважень райрад до повноважень громад. Сусідня Губиниська громада повністю бере на себе центральну районну лікарню.
Ось такі плани.
Побачимо, впораємось чи ні. Гадаю, перший наш бюджет вийде в нуль. А план на 2020 рік ми виконали на 95 відсотків. Це був безгрошовий, субвенційний рік.
Ворожий ракетний удар у ніч на п’ятницю був спрямований здебільшого по енергетичній інфраструктурі в західних областях України.
Систему DELTA розробили за стандартами НАТО. За потреби в ній вже можна обмінюватись даними з партнерами в режимі реального часу.
Контррозвідка Служби безпеки запобігла новим спробам агресора завдати вогневого ураження по місцях базування Сил оборони на Сумщині.
Уламки збитої ворожої зброї пошкодили обʼєкт критичної інфраструктури у Львівській області.
Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський заявив, що наразі немає потреби додатково мобілізувати 500 тисяч осіб.
Зранку від скидання вибухівки з дрона у Бериславі постраждав чоловік.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…