Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Куратором «фабрики зірок» у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба неформально називають майора Дмитра Кондратьєва. Посаду офіцера відділу з морально-психологічного забезпечення він гармонійно поєднує з художнім керівництвом зразковим вокальним колективом «Форсаж», у складі якого курсанти видового вишу.
Його знайомство з музикою відбулося ще на першому курсі в тому ж таки курсантському клубі, де він нині займається із солістами «Форсажу» й іншими співаками в погонах.
– 27 років минуло відтоді, як проспівав першу ноту. Чимало приємних подій на сцені відбулося з 1993-го. Звісно ж, були й творчі падіння, що корисно для зрозуміння власних помилок і подальшого розвитку. Багато чого змінилося. Та за всі ці роки незмінно міцною залишилася моя любов до музики, – каже майор Дмитро Кондратьєв.
Знайомство зі сценою
– Уперше вийшов на сцену ще у 8-му складі вокальної групи військового університету «Екіпаж», – розповідає армієць. – На репетиціях дослухався до порад старших і повірив у власні сили. Тоді ж зрозумів, що мистецтво може змінити людину на краще.
За час навчання у військовому університеті Дмитро неодноразово ставав переможцем та володарем гран-прі різних масштабів фестивалів і конкурсів, як-от: щорічний фестиваль солдатської пісні «Червона калина» (1995–1997), фестиваль «Козацькому роду нема переводу» 1996-го. Також постійно представляв університет і наші Збройні Сили на концертах з нагоди державних свят, концертів військово-патріотичної спрямованості в Харкові, Києві, Одесі, Львові, Миколаєві, інших містах. Великою честю для нього було виступати на столичному майдані Незалежності разом із провідними зірками української естради.
Після такого непоганого творчого старту, на старших курсах юний «екіпажівець» помалу почав писати й власні пісні.
Вершини творчості
Після випуску з військового університету молодий офіцер залишився в Харкові. Увесь вільний час Дмитро пише музику і складає власні пісні, виконує їх сам чи віддає колегам по цеху. Деякі композиції стали відомими.
Приміром, популярну в регіоні пісню «Welcome to Kharkiv!» він написав ще у 2012-му спеціально до міжнародних футбольних баталій в Україні. А над неофіційним гімном ХНУПС «З ім’ям Кожедуба!» працювало кілька людей. Проте фінальну правку тексту зробив і підібрав ноти саме Дмитро. Також він є співавтором гімнів-візитівок регіонального рейтинг-проєкту «Харків’янин року», Федерації панкратіону України, фан-клубу збірної України з тенісу. Чимало музики він поклав і на безсмертні вірші Григорія Сковороди та Бориса Чичибабіна.
Нещодавно офіцер досяг нового рівня розвитку, коли закінчив заочне навчання в Харківській державній академії культури за напрямом «режисура» та отримав диплом з відзнакою. Відтепер у питаннях організацій концертів активно співпрацює з відомими харківськими режисерами і композиторами.
Також серед нещодавніх творчих досягнень військовослужбовець ЗСУ називає й почесне звання «зразковий», що торік присвоїли «Форсажу».
Шляхом розвитку
За плечима вихованців майора Кондратьєва безліч гастрольних турів Україною. Готуючись до таких поїздок, вони годинами відшліфовують вокальні навички, не бояться експериментувати зі звуком, працюють над новими сценічними образами.
До речі, упродовж 2014–2020 років «форсажівці» провели близько 40 концертних програм для військових і містян Слов’янська, Краматорська, Бахмута, Сєвєродонецька, Часового Яру й інших містечок прифронтового регіону.
Не всі «форсажівці» продовжили співоче життя через напружений ритм служби. Та деякі таки виходять на сцену і навіть перемагають у національних конкурсах як, приміром, фіналіст талант-шоу «Голос країни» старший лейтенант Василь Процюк.
– Під час концертів «Форсажу» чи окремих номерів ми, так би мовити, на повну потужність включаємо вокальну майстерність, показуючи справжні емоції. Музика схожа на якісь солодощі, без яких можна обійтися, але з ними жити набагато приємніше, – поділився таємницями успіху майор Дмитро Кондратьєв.
@armyinformcomua
Інтенсивність штурмів, масштаб протистояння не той, який був запланований росіянами і був обіцяний їхнім командуванням політичному керівництву росії.
За лютий на інженерних загородженнях, встановлених Українським військом, знищено 678 окупантів, 120 одиниць озброєння та військової техніки та 19 інших цілей.
Рада ЄС ухвалила рішення про замороження активів на території ЄС, заборону на в’їзд та транзит для чотирьох осіб, котрі у тому числі виправдовують агресію рф
Перехоплення воєнної розвідки засвідчує, що замість гідного поховання, на російських солдатів чекає сокира товаришів за наказом зверху.
Пілоти 105-го Чернігівського прикордонного загону імені князя Володимира завдали ударів по ворожій мобільній вогневій групі.
Наразі в центральній частині Куп’янська лишається близько 20 окупантів. Вони виснажені та повністю відрізані від наземного постачання.
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…