Таку комплексну підтримку родинам, що наразі не знають куди звернутися, буде надавати Регіональний центр соціального супроводу, створення якого започатковано у Збройних Силах. Про…
У районі операції Об’єднаних сил відбулися зйомки документального фільму Crossfire, ініційованого групою італійських журналістів, із залученням військовослужбовців Національної гвардії України, що виконують завдання в ООС та однієї з українських кінокомпаній. Повідомляє пресцентр ООС.
Основною тематикою та ідеєю фільму було висвітлення подій та обставин, що стосуються загибелі журналістів Андре Роккелі й Андрія Миронова у 2014 році та справи українського військовослужбовця – нацгвардійця Віталія Марківа, який був неправдиво звинувачений у причетності до даного інциденту.
Разом зі знімальною групою до району ООС прибув і сам Віталій Марків – насамперед, аби зустрітися з побратимами, з якими разом виконували на цих позиціях службово-бойові завдання кількома роками раніше, з гвардійцями, які чекали на його повернення та робили все можливе для того, аби з Віталія були зняті усі звинувачення та якнайшвидше його повернути в Україну і в ряди Нацгвардії.
– Італійські колеги поставили собі за мету показати усьому світові правду – і я із задоволенням допомагаю їм це зробити, – розповідає Віталій. – Разом зі знімальною групою ми побували в місцях, де точилися запеклі бої, вони побачили та відзняли той будинок, у підвалі якого рятувався від обстрілів їхній колега Андреа Рокеллі. Особисто для мене цей фільм – ще один доказ моєї непричетності до злочину, за який мене несправедливо засудили та протримали у в’язниці майже три з половиною роки.
Протягом кількох днів знімальні групи працювали на різних локаціях, що стосуються зазначених вище подій, а також спілкувалися з гвардійцями, аби отримати найбільш повну та об’єктивну картину того, що сталося, та донести її як до італійського суспільства та української громадськості, так і до світового співтовариства в цілому.
– Цей фільм – про правду і про реальний стан речей. Це наша відповідь різноманітним фейкам, недостовірній інформації та перекручуванню фактів, − зазначає режисер фільму Лоренцо Станцані. – А ще для нашої знімальної групи це своєрідна справа честі – завершити зйомки цього фільму та показати його всьому світові в пам’ять про нашого колегу та друга Андреа Рокеллі, який загинув тут шість років тому. Адже частина нашого документального фільму присвячена фактично похвилинному відтворенню подій травня 2014 року і того дня, коли Андреа загинув.
