Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
У Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки відбулося засідання робочої групи з протидії гібридним загрозам під головуванням народної депутатки України Ірини Верещук.
Обговорювали ситуацію на Закарпатті й відносини України з Угорщиною. Зокрема намагалися розв’язати низку питань, а саме: в чому природа та причина напруження, яке виникає в сусідських відносинах; чи є російський слід та інтерес у розпалюванні міжнаціональних непорозумінь; чи може напруження відносин з Угорщиною вплинути на Євроатлантичний курс України до НАТО. І головне, що має робити українська влада, щоб зняти угорське питання з порядку денного як в Україні, так і у відносинах України з Угорщиною, ЄС і НАТО в цілому.
На засідання комітету були запрошені військові експерти, представники служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, прикордонної служби, народні депутати України та фахівці й експерти, які займаються питаннями загроз під час війни, реінтеграції тимчасово окупованих територій України, стратегічного планування та євроінтеграції, медіа й інформаційної безпеки, суспільних досліджень, етнополітики та свободи совісті й інші.
Передумови загострення відносин України з Угорщиною
Заступник голови правління Ради зовнішньої політики «Українська призма», директор програми Регіональних ініціатив і сусідства Сергій Герасимчук:
— Відносини України з Угорщиною були завжди непрості. Це спричинено кількома чинниками: дещо низький політичний інтерес з боку України; інституційна співпраця між МЗС та іншими службами не завжди була ефективна; часто відсутність Угорщини у стратегічних документах, що позначалося на співпраці й результатах. Щодо нинішньої ситуації, то проблему варто фокусувати в кількох вимірах. Але однією з причин є, зокрема, чутливість Угорщини до певних «атак» на їхні меншини. Наприклад, прояви вандалізму, зокрема щодо пам’ятника на Середньо-Верецькому перевалі. Особливо ситуація ускладнюється через відсутність доступу угорських журналістів до правдивої інформації, отримання ними спотвореної інформації від сторін, зацікавлених у навмисному роздмухуванні напруження між країнами, зокрема від РФ.
Російський слід у розпалюванні міжнаціональних конфліктів
— Щодо російського сліду, ми маємо кейси і з поляками, і з угорцями — виграні в суді, де доведено, що ті чи інші дії вчинені проти угорських меншин, здійснені не громадянами України, а, наприклад, жителями Придніпровського регіону, який власне є сепаратистським регіоном республіки Молдова, контрольованим росіянами, — зазначив Сергій Герасимчук.
Та додав: аби МЗС Угорщини не дізнавалося про ті чи інші події з медіа, зі спотворено викладеною реальністю, потрібно призначити контактну особу, яка зможе оперативно реагувати на кризові ситуації в Закарпатті.
Заступник начальника управління СБУ в Закарпатській області Євген Василенков зазначив, що Служба безпеки України також прослідковує у диверсійних атаках і роздмухуванні міжнаціональних конфліктів саме російський слід.
— У 2017-18 роках підрив офісу «Товариства угорської культури Закарпаття». Було дві спроби. Першу організували представники праворадикальної партії Польщі, яка має тісні зв’язки з РФ. Під час іншої спроби також прослідковується російський слід, але доведення цього в суді ще триває, — зазначив Євген Василенков.
Чи є утиски угорських меншин у регіоні
Щодо питання утисків угорських меншин у регіоні, експерти зазначили, що не було фіксовано жодного випадку, навпаки — однією з головних загроз для України на Закарпатті більшість експертів вбачають потенційну асиміляцію українського населення до угорської меншини. Усе через надзвичайно активну позицію Угорщини з боку фінансування угорської освіти й культури й натомість недостатню політично-культурну активність української влади у регіоні. Зокрема була озвучена така ситуація: через посилене фінансування угорським урядом навчальних закладів у регіоні угорські школи на порядок краще облаштовані, ніж українські, фінансовані Міносвіти, місцеві українці віддають своїх дітей навчатися саме туди. Отже, наші діти, замість української мови й культури, вивчають угорську, перетворюючись на трудовий ресурс для Угорщини. Адже без знання української мови вони практично втрачають шанс влаштуватися на перспективну роботу в Україні.
— Україна не приділяє значної уваги Закарпаттю, зокрема вихованню молоді. Інша річ — угорці. Навіть незначна подія для них сприймається серйозно й отримує гарне фінансування. До прикладу — посвята угорських дітей у пластуни. 2010 рік. Я був Командувачем ОК «Захід». Підхід сусідньої держави мене вразив. На посвяту 14 (!) дітей приїхав Міністр оборони Угорщини, привіз всесвітньо відомий рок-гурт та коштовні подарунки учасникам. Тобто для них влаштували справжнє свято, — розповів військовий експерт, командувач Західного оперативного командування (2010-2012 рр.), колишній заступник начальника Генерального штабу ЗС України Юрій Думанський.
Що ж має робити українська влада
Директор департаменту Служби зовнішньої розвідки України Сергій Кононенко зазначив, що українська сторона системно вивчає ситуацію в Закарпатському регіоні та інших прикордонних регіонах України та сприяє зменшенню впливу третіх сторін на відносини України з сусідніми державами.
— Питання відносин Україна – Угорщина залишатиметься доти, доки є національний інтерес і Угорщини, і України. Завдання влади забезпечувати стабільність у цих відносинах. Якщо ж виникають конфліктні ситуації — до їхнього врегулювання мають залучатися МЗС або правоохоронці, — зазначив Сергій Кононенко.
— Що ж має робити українська влада, щоб зняти угорське питання з порядку денного як в Україні, так і у відносинах України з Угорщиною та ЄС і НАТО в цілому? Пропозиції, які прозвучали на засіданні, основні тези та проблемні питання будуть узагальнені й викладенні у звіті для Президента України, — зазначила Ірина Верещук, зауваживши, що деякі інші питання з цієї теми будуть обговорені під час наступного засідання, яке відбудеться до кінця цього року.
