Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Як повідомляла АрміяІnform, нещодавно у межах огляду військової освіти в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного проведено інституційний аудит професійної військової освіти. Експертну групу очолював директор Департаменту військової освіти і науки Міноборони України Володимир Мірненко. Користуючись нагодою, наш кореспондент поспілкувався з Володимиром Івановичем, аби дізнатися про перспективи розвитку військової освіти, можливість її переходу на стандарти НАТО, взаємозв’язок між освітою військовослужбовця і його просуванням по службі та у чому полягає інституційний аудит.
– Володимире Івановичу, з 1 жовтня за ініціативи Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони, який ви очолюєте, стартував огляд військової освіти. Яка його головна мета?
– Відповідно до Указу Президента України «Річна програма під егідою комісії Україна – НАТО на 2020 рік» перед нами стоїть амбітна мета – створити ефективну систему професійної військової освіти. Зважаючи на це, Міністр оборони визначив завдання: проаналізувати систему військової освіти, щоб з’ясувати, як можна пришвидшити імплементацію стандартів Альянсу в цій сфері й які саме практичні рекомендації ми, як профільний департамент, маємо дати вищим військовим навчальним закладам, аби професійна військова освіта почала функціонувати на повну потужність.
З цією метою, власне, і створена експертна група, до складу якої увійшли не тільки українські фахівці з питань військової освіти, а й іноземні колеги – представники США, ФРН, Данії, Канади й Литви.
– Інституційний аудит – термін для широкого загалу невідомий. Розкажіть про нього докладно.
– Власне, інституційний аудит полягає в комплексній зовнішній перевірці та оцінюванні освітніх і управлінських процесів у військовому виші, що забезпечують його належне функціонування та сталий розвиток. Відповідно до статті 21 Закону України «Про освіту» може здійснюватись інституційний аудит спеціалізованої освіти, який і проводимо в системі професійної військової освіти.
Для загального розуміння зазначу, що відповідно до того ж таки закону одними з базових видів освіти є формальна і неформальна. У першій видається документ про здобуття ступеня бакалавра, магістра, доктора філософії, доктора наук, що підтверджує держава. А в неформальній – сертифікат – відомчий документ, який, навпаки, не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти.
Якщо говорити про професійну військову освіту, то йдеться саме про неформальну освіту, яка в подальшому здобуватиметься на тактичному, оперативному і стратегічному рівнях замість оперативно-тактичного й оперативно-стратегічного. Наразі департамент працює над унесенням змін до нормативних актів з упровадження зазначених рівнів військової освіти, які відповідають новій вертикалі органів військового управління.
– На що насамперед націлений такий аудит?
– На оцінку ефективності функціонування системи професійної військової освіти. Для цього слід моніторити як курси професійної військової освіти, їх ще називають курсами лідерства або L-курсами, від початкового рівня L-1 (A, B, C) і до L-2, L-3, L-4. Маємо розуміти, як вони синхронізовані, чи використовують стандарти НАТО, які дисципліни викладають у вишах, які можливості є у закладів, щоб забезпечити якісний освітній процес і підготувати саме професійного військового.
– І які перші проміжні результати?
– Відверто кажучи, проаналізувавши роботу курсів L-1B і L-1C у Національній академії сухопутних військ, наша експертна група приємно вражена якістю підготовки випускників, зокрема курсу L-1C. Офіцери півтори години спілкувалися з міжнародними експертами й показали неабиякий потенціал індивідуальної підготовки, загальний високий рівень освіти, який дає цей виш.
Ми на власні очі пересвідчилися у спроможності академії готувати офіцерів штабів батальйону і бригади. І, зрештою, найголовніше – ми з’ясували моменти, на які слід звернути пильну увагу для підвищення якості освіти. Адже ефективність – є співвідношенням ефекту і собівартості. Якщо мова йде про ефективність функціонування професійної військової освіти, то під ефектом маємо на увазі якість освіти, здобутої у цій системі. Тобто, у пріоритеті спроможність військового належно виконувати свої завдання.
Напередодні ми перевірили Національний університет оборони України, де здобувачі набувають військово-професійної компетентності на курсах L-2 (тактичний рівень), L-3 (оперативний рівень) і L-4 (стратегічний рівень). Разом із експертами оцінювали передусім відповідність освітніх програм вимогам стандарту НАТО «Освіта і підготовка». Розглянули як організовано планування занять, кадровий менеджмент, чи є проблеми із забезпеченістю людськими ресурсами (викладачами). Під час інституційного аудиту ми визначились у питанні використання інструкторів, на якому рівні здобуття професійної військової освіти є гостра потреба у їхньому залученні.
– Який мотиваційний чинник є для військових, щоб більше навчатися, проходити різні курси?
– Щодо мотивації. Нині розглядають ідею поєднання формальної освіти: здобуття ступеня бакалавра/магістра з професійною військовою освітою, тобто неформальною освітою. Прагнемо впровадити принцип «Навчання упродовж життя». Тобто, закінчивши, приміром, академію і маючи ступінь бакалавра, офіцер іде вчитися на курси L-1C. Згодом його скеровують на L-2, на які він може потрапити лише за умови, що в нього за плечами L-1C. По закінченні L-2 плануємо, щоб військовий отримував сертифікат, у якому пропишуть кредити, які зараховуватимуть до загальної магістерської підготовки (120 кредитів). Частину кредитів він отримає на курсах L-2, частину – на L-3. І це вже буде перша половина шляху… А вже після проходження L-курсів він зможе вступити в Національний університет оборони й здобути вищу освіту ступеня магістр. Проте навчатиметься офіцер не два роки, як нині, а лише рік.
Принагідно зазначу, що недавно опрацьовано орієнтовний каталог військових посад офіцерського (сержантського) складу, в якому чітко прописано, який рівень вищої освіти повинен мати офіцер і який рівень професійної військової освіти здобути, щоб його призначили на певну посаду. Отже, у майбутньому кар’єрне зростання військових безпосередньо залежатиме від рівня здобутої професійної військової освіти.
– Коли розпочнеться підготовка військових фахівців саме за таким принципом?
– Нині уже бачимо, що Національний університет оборони й Національна академія сухопутних військ майже готові до повноцінного старту такої підготовки. Ми рекомендуватимемо Міністру оборони України вже з 1 вересня 2021-го розпочати підготовку військових фахівців на курсах професійної військової освіти з урахуванням поєднання як формальної, так і неформальної видів освіти за принципом «Навчання впродовж життя». Крім того, до провадження курсів професійної військової освіти на рівні L-1 можуть долучитися і Військова академія (м. Одеса), Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.
– Володимире Івановичу, ще торік планувалося, що військова освіта у 2021-му перейде на стандарти НАТО. Наскільки це реально, з огляду на те, що залишається вже не так багато часу?
– Власне кажучи, саме під час інституційного аудиту ми впевнилися в тому, що нашим військовим вишам цілком під силу реалізувати перехід на стандарти Альянсу. Тож, унормувавши всі питання, сподіваюся, з нового навчального року зможемо організувати освітній процес належним чином відповідно до вимог національного законодавства і стандартів НАТО. Професійна військова освіта стане надійним підґрунтям для набуття взаємосумісності зі структурами Альянсу.
– Ви ознайомилися з навчально-матеріальною базою Національної академії сухопутних військ. Які ваші враження?
– Повторюся, що приємно здивований не лише рівнем підготовки курсантів, а й загалом прогресивним розвитком Національної академії сухопутних військ. Потужна матеріально-технічна база, новітні технології імітаційного моделювання, які застосовують у підготовці офіцерів штабів батальйонів за стандартами НАТО, просто вражають. Розширюють житловий фонд, будують навчальні аудиторії, закуповують тренажери. Ми побачили чудові нові класи, які дають змогу проводити як індивідуальну підготовку, так і навчання у складі груп і підрозділів.
Члени експертної групи висловили одностайність: у перспективі цьому військовому вишу цілком до снаги організувати підготовку офіцерів на курсі професійної військової освіти тактичного рівня L-2.
– І останнє запитання. Які є проблеми на шляху поступального розвитку військової освіти?
– Поняття «Професійна військова освіта» – термін стандарту НАТО. На рівні українського чинного законодавства це поняття ще не унормовано. Тому і виникають проблемні моменти, зокрема в імплементації стандартів Альянсу й поєднання елементів формальної і неформальної видів освіти. Нині інтенсивно працюємо з профільним комітетом Верховної Ради України, щоб законодавчо врегулювати поняття «Професійна військова освіта». У цьому питанні обнадіює підтримка посадовців Міністерства освіти і науки України, народних депутатів, які усвідомлюють необхідність модернізації формату здобуття військової освіти. Переконаний: нам усе вдасться і українські військові невдовзі навчатимуться за стандартами Альянсу.
– Дякую за розмову.
Максимальна прозорість і підзвітність перед суспільством та міжнародними партнерами є одним із найголовніших зобов’язань команди Міністерства оборони України. Зокрема й перед європейськими парламентарями, що сприяє взаєморозумінню та підтримці оборонних ініціатив України, зміцнює партнерство з країнами ЄС.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки назвав ще одним свідченням геноциду терористичні російські удари авіабомбами по Харкову.
Саперів російської армії знесло течією на встановлену ними раніше протичовнову міну.
Центр та Кібердепартамент СБУ виявили мережу інструментів поширення ворожої дезінформації у TikTok. Такі акаунти треба блокувати, щоб не стати жертвою оманливої інформації.
Директорка Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Саманта Пауер розповіла про важливу роль дронів з камерами, які компанія Skydio передала Генеральній прокуратурі України.
Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін показав, який вигляд має один із вищих навчальних закладів Херсона після російської атаки.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…