Це 1-а окрема шляхо-відновлювальна бригада імені князя Лева та 194-а окрема понтонно-мостова бригада «Самар». Ще 9 рапортів перебувають на етапі погодження у військових частинах та органах Військової служби правопорядку….
В Україні нині проходять навчальні курси НАТО для військових комунікаторів — тепер їх проводять не лише за кордоном, а безпосередньо в Україні.
Програма є частиною довгострокового проєкту зі зміцнення спроможностей у сфері стратегічних комунікацій, який Україна реалізує разом з Альянсом.
Як повідомили в Представництві НАТО в Україні, ключовим замовником курсів є Міністерство оборони: — саме воно визначає, які напрямки навчання першочергово потрібні українським Силам безпеки і оборони, та формує списки слухачів. Роль Представництва НАТО полягає у — підтримці реалізації проєкту та сприянні організації навчання.
В основі проєкту лежить ідея взаємосумісності: військові НАТО та українські військові, незалежно від спеціалізації — від піхоти до комунікаційних підрозділів — мають говорити однією професійною мовою та працювати за спільними стандартами. Для цього розроблено цілу лінійку курсів, яких налічується щонайменше вісім, за різними напрямками стратегічних комунікацій.
Перший курс був присвячений медіаопераціям і тривав десять днів. Другий — для керівного складу — охоплював стратегічне планування комунікацій. Третій, який наразі триває, орієнтований на тих, хто безпосередньо виробляє контент: відеооператорів, дизайнерів, фотографів із бойових підрозділів. Курс розрахований на десять повних робочих днів без вихідних, а завершується врученням свідоцтв про виконання програми підвищення кваліфікації.
Викладають на цьому курсі не теоретики, а практики — наприклад, так званий підрозділ combat camera, група бойової зйомки НАТО, яка, зокрема, знімала операції Альянсу в Афганістані. Ці інструктори тижнями жили з військовими безпосередньо в польових умовах, щоб максимально точно фіксувати бойові операції та перетворювати побачене на якісний відеопродукт. І саме цих людей, які бачили війну зблизька в найгарячіших точках, вразила якість сучасного українського мілітарі-контенту. За словами організаторів курсу, інструктори відзначають: настільки об’ємний й технічно якісний продукт, який сьогодні виробляють українські бригади, а також залучені до цієї роботи великі комерційні медіапродакшени, не завжди характерний навіть для армій із значно більшими ресурсами.
Що кажуть самі слухачі
Іван, військовослужбовець медіагрупи однієї з окремих безпілотних бригад, називає курс чудовою нагодою обмінятися досвідом з колегами та налагодити взаємодію з міністерствами, які погоджують контент. На його думку, західним партнерам бракує досвіду сучасної дронової війни, зате в них є чітко вибудована система роботи з інформацією — і саме цьому варто повчитися.
Микола, фотограф за фахом, який зараз знімає й монтує відео для механізованої бригади, відзначає, що курс дає нові навички саме у виробництві контенту — швидші способи зйомки та монтажу. За його словами, подібний за глибиною та тривалістю запит на навчання бригади отримали вперше.
Штаб-сержант Андрій Франчук із Державної спеціальної служби транспорту описує враження як суцільно позитивні, наголошуючи на високому рівні організації курсу та практичній спрямованості занять. Водночас він зазначає: попри чітко вибудовані процеси НАТО, українським військовим є чим поділитися з партнерами — насамперед умінням миттєво ухвалювати рішення в умовах, де немає часу на тривалі бюрократичні погодження.
Саме тут, за словами представників НАТО, криється головна точка росту: Україні бракує не якості контенту — вона вже на високому рівні, — а системності й єдиної структури роботи, яка дозволила б масштабувати цей досвід на всі підрозділи.
Окрему цінність курсу слухачі бачать у нетворкінгу: на практичних заняттях їх об’єднують у групи для розв’язання спільних завдань, що зближує учасників із різних підрозділів — Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального транспорту. За словами організаторів, попередні групи слухачів і досі підтримують зв’язок між собою, формуючи фактично професійну спільноту військових комунікаторів, яка продовжує існувати й після завершення навчання.
Проєкт розрахований не на місяці, а на кілька років, і в перспективі його напрацювання мають лягти в основу постійної програми навчання у військових університетах України — тобто залишитися як структурна спадщина ще довго після завершення війни.
фото автора
