Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
У процесі реформування війська й радикальних нововведень чимало уваги приділено сержантському корпусу. За цей великий фронт роботи в такому багатотисячному колективі, як Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба відповідає головний старшина університету старший прапорщик Олександр Лебедєв. Про особливості та специфіку служби молодших командирів у видовому виші він розповів кореспондентові АрміяInform.
— Один з командирських принципів будується на особистому прикладі. Як ви професійно зростали та вчилися лідерства?
— За понад 20 років служби в армії обіймав різні командирські посади та здобув певний досвід, зокрема на російсько-українській війні. Закінчивши курси лідерства підвищеного та вищого рівня на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського у 2019-му, навчався в Академії сержантів 7-ї армії ЗС США у місті Графенвер (ФРН). Пізніше був орієнтаційний курс повітряних сил ЗС США для старшого сержантського складу на військовій авіабазі «Максвел».
Здобуті знання й навички допомагають у роботі з курсантами й сержантами університету. Я й сам перебуваю в режимі постійного навчання.
— Розкажіть, чого навчилися за кордоном?
— За кордоном вивчав тему лідерства в сучасному війську, опановував новітні програми підготовки сержантського складу повітряних сил США. З іноземними колегами ми схожі в тому, що однаково любимо свої країни й уміємо направляти енергію ненависті до ворогів у вдосконалення майстерності. Та й в Україні є чимало позитивного та ефективного, про що за океаном постійно запитували сержанти. Особливо там цікавилися досвідом боротьби з російським окупантом. Адже саме тоді наша армія переродилася.
Зокрема у штаті Алабама на авіабазі «Максвел» я опанував програми підготовки сержантського складу повітряних сил американської армії, кадровий менеджмент та етику поведінки військового. Сержант там просувається службою поетапно, тільки після спеціальних курсів має право на підвищення посади. На самі ж курси відправляють тільки найкращих кандидатів, що очолюють рейтинги за показниками бойової підготовки. Бажання бути сержантом у заокеанських колег підживлюється потужними мотиваційними чинниками: високим статусом сержанта в підрозділі, вагомою надбавкою в грошовому забезпеченні та відповідно дещо більшою військовою пенсією.
Зі всіх 355 осіб набору, де мав честь бути я, до фінішу курсу дійшли лише 280
— Під час базового курсу лідерства (BLC) в Академії сержантів сухопутних військ ЗС США у місті Графенвер (ФРН) мені, так би мовити, зсередини пощастило дізнатися про перший рівень у системі професійного розвитку сержантів, — продовжує співрозмовник. — Основну увагу приділяють керівництву, виконанню обов’язків, відповідальності підготовки та повноваженням сержантського корпусу.
Практична підготовка курсу в Академії сержанта сухопутних військ ЗС США має дві частини: у першій оцінюють уміння викладати матеріал, під час другої — вміння оцінювати дії вихованців. У виснажливих заняттях широко використовують демо-групи для наочності матеріалу. Слухачі здобувають навички керівництва підлеглими, розвивають лідерські, командирські якості. Курсантів навчають бути передусім командирами.
Практичні заняття у ФРН дуже продумано розбиті на окремі модулі.
Приміром, модуль з лідерства тестує з фізпідготовки, керівництва підрозділом, консультує з питань документообігу. Розглядають історію армії США й сержантського складу, оцінюють практичне виконання обов’язків, володіння основами військового правосуддя й дисципліни, перевіряють навички запобігання самогубствам. Цікаво, що всі адміністративні й викладацькі посади у штаті Академії обіймають тільки сержанти. Вони вчать з позиції власної школи життя. Кожен з них служив у гарячих точках, має певні напрацювання. Головний команд-сержант підбирає інструкторів в Академію через ретельний відбір кандидатів у частинах сухопутних військ ЗС США.
Щоб зрозуміти серйозність навчання в Графенвері, скажу, що з усіх 355 осіб набору, де мав честь бути і я, до фінішу курсу дійшли лише 280 армійців.
Там я отримав навички керування підлеглими, освоїв основні методики розвитку лідерських і командирських якостей, обмінявся досвідом у царині управління підрозділом, запозичив деякі моменти мотивації зростання в службі.
У США бойова підготовка побудована на умовному принципі: «якщо завтра у бій»
— На яких принципах виховується сержант в армії США та яке місце в підрозділі він посідає?
— Глибоко я ознайомився з порядком роботи сержанта збройних сил США. Мушу сказати, що їхня система складна, але дуже ефективна, й нам є до чого прагнути. Особливо це стосується чіткого розмежування обов’язків між офіцерами та головними сержантами (старшинами) підрозділів. Якщо коротко, то в США на тактичному рівні все тримається на сержантах. Офіцер, як військовий координатор, «мозок» військових операцій, здебільшого займається загальними, масштабними питаннями. Сержант постійно перебуває з рядовими й відповідає перед лейтенантом чи капітаном за безпосереднє виконання наказів.
З головним майстер-сержантом повітряних сил ЗС США Калетом Райтом та головним майстер-сержантом університету повітряних сил «Максвел» Тоддом Симмонсом ми обговорили тонкощі роботи молодшого командира в управлінні підрозділами. Так ось, тамтешня система вишколу й навчання сержантів насичена різними підрівнями й не менш складна, ніж підготовка офіцерів.
Й американські сержанти мислять досить критично, вимогливо щодо підлеглих. Мабуть, у них історично так склалося. Панібратства там у принципі не може бути, бо будь-якої миті підрозділ можуть направити в район бойових дій. У цьому разі нестатутні взаємовідносини можуть дуже нашкодити колективу.
Загалом у США бойова підготовка побудована на умовному принципі: «якщо завтра у бій». Тому під час усіх занять хлопці й дівчата викладаються максимально, працюють заради колективного результату, а ось сержант — стежить за злагодженістю взводу в цілому. За успішність навчання кожен отримує бонуси — надбавку до місячного грошового забезпечення. Тому агітувати чи умовляти когось там не доводиться.
У майбутніх командирів повинні бути здорові амбіції
— Які особливості роботи із сержантами в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба?
— Головна особливість служби у нашому виші: постійний склад і курсантські підрозділи. Останні нововведення, що відбулись у межах концепції розвитку сержантського корпусу, зокрема удосконалення структури, зміна колонки військових звань, значно збільшили коло сержантських обов’язків. Усі ці процеси є й у нас, але з урахуванням спеціальностей, за якими вчаться сержанти-курсанти. Наприклад, командир групи льотного факультету в майбутньому стане військовим льотчиком, мріє про офіцерські звання й керує такими ж закоханими в небо, як і сам. Це нам слід обов’язково враховувати. Водночас у нашому виші сержант у будь-якому навчальному підрозділі відповідає за результат навчання, військову дисципліну, підтримання внутрішнього порядку.
Зауважу: в університеті близько 400 молодших командирів і переважна більшість їх саме у курсантських колективах, а не підрозділах забезпечення. Тому до сержантів-курсантів прикута моя головна увага. На кожному факультеті панує романтика того чи іншого роду військ, бойові традиції. Проте загальні принципи побудови українського війська й роль сержанта в ньому є незмінними.
Робота з потенційними молодшими командирами у нас — складний і багаторівневий процес в єдиному полі заохочувальних і мотиваційних чинників. Ще на етапі відбору кандидатів на сержантські посади вивчають їхні, так би мовити, службові амбіції. На завершальному ж етапі хлопці й дівчата опановують лідерські якості, вміло застосовують методики ефективного управління, удосконалюють майстерність керування у кризових ситуаціях.
— Як виховують лідерство у сержантів і як вони здобувають авторитет?
— Позитив у тому, що в університеті лідерських якостей вчать усіх майбутніх офіцерів. Це полегшує сержантові-курсанту керування підлеглими на належному рівні. Навички, набуті на посаді командира навчальної групи, значно пришвидшують час офіцерського становлення випускників ХНУПС.
Вибирати кандидатів на сержантські посади є з кого?
— Виховання лідерських якостей сержантів триває весь період навчання. Програма підготовки сержантів націлена й на розуміння стилів керівництва, навичок, засобів, що наділяють командира чіткими повноваженнями та правами. Тобто ці знання й уміння допоможуть сержантам після випуску скоріше стати авторитетними офіцерами-командирами. Це розуміють сержанти-курсанти й тому щиро прагнуть носити погони молодших командирів.
Серед курсантів багато досвідчених військових. Дехто навіть з поважною вислугою років у бойових частинах. Бо останніми роками до нас приходять вчитися хлопці й дівчата віком від 18 до 30 років. Тож вибирати кандидатів на сержантські посади є з кого.
До речі, в ХНУПС сержантів з бойовим досвідом близько 30 відсотків. На них прагнуть бути схожими курсанти, які прийшли у видовий виш після школи. Дехто свідомо копіює методи роботи старших за вислугою товаришів.
— На яких принципах будується робота сержантів в університеті?
— Важливу роль у процесі формування сержанта як лідера відіграє Рада сержантів університету. Це невеличке коло армійців, делегованих від факультетів і яким довіряють товариші по службі. Вони беруть безпосередню участь у становленні професійного сержантського корпусу вишу, відбирають кандидатів на заміщення вакансій сержантів, направляють найкращих до навчальних центрів, розглядають звернення з проблемних питань тощо. Ця рада аналізує роботу сержантів із чіткими висновками стосовно їхнього вміння керувати підлеглими.
Керівний склад університету активно використовує діяльність ради для підвищення ролі та статусу сержантів, розв’язання їхніх нагальних проблем.
Багато наших сержантів бере участь у заходах міжнародного рівня. Це дає змогу краще вивчити й перейняти систему підготовки сержантів провідних країн, обмінятися досвідом в управлінні підрозділами, продемонструвати колегам досягнення в динаміці розвитку сержантського корпусу. Таке міжнародне співробітництво корисне для нас на нинішньому етапі, коли фактично реалізована система підготовки сержантського складу, що відповідає вимогам НАТО.
До слова, серед наших курсантів-сержантів понад 20 пройшли різного роду курси підготовки у країнах Європи чи США.
Переатестація відбудеться прозоро
— Нині актуальним для війська є переатестація сержантів відповідно до професійних якостей і нових військових звань. Чи є проблеми з цим у ХНУПС?
— Цей процес розпочнеться на початку 2021-го. Найбільше він стосується військовослужбовців постійного складу й не є масштабним для університету. Одразу скажу: жодних труднощів з атестацією не має виникнути.
Після переатестації близько 60 осіб отримають погони за новим званням. Усі ці військовослужбовці абсолютно нормально ставляться до цього процесу. Що ж до нового обсягу службових обов’язків, вони стануть точнішими у формулюванні завдань та особливо не зміняться.
У будь-якому разі переатестація сержантів ХНУПС відбудеться прозоро, за участю їхніх прямих і безпосередніх начальників, військових юристів, фахівців відділу персоналу й інших посадовців. Свою кадрову роботу завжди погоджую з головним старшиною Повітряних Сил ЗСУ та іншими старшими начальниками. Зазвичай усі серйозні труднощі долаємо оперативно.
— Чи є рецепт виховання професійного сержанта?
— Вважаю, що рецепт виховання професійного сержанта полягає в поєднанні честі, відданості, відповідальності та професіоналізму. Гідною нагородою за старання стало для нас головне професійне свято — День сержанта ЗС України, яке 18 листопада зустрічатимемо вдруге з часу започаткування.
Приємно, що у сержантського складу запроваджують сучасні традиції, серед яких ухвалення Кодексу сержанта ЗСУ. Адже слова Кодексу є урочистою обіцянкою, проголошеною перед сержантським складом університету.
При цій нагоді хочу подякувати всім сержантам Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба за старанність, сумлінне виконання службових обов’язків, привітати зі святом і побажати нових успіхів у роботі. Будьмо ж відданими Україні, своїй справі та сержантському корпусу нашого війська!
Фото автора та з архіву Олександра Лебедєва
