Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Про особливості підготовки пошуково-рятувальних сил флоту, розвиток спроможностей та надання матеріально-технічної допомоги від США розповів кореспонденту АрміяInform тимчасовий виконувач обов’язків начальника пошуково-рятувальної служби Командування ВМС ЗС України капітан 2 рангу Леонід Бурлака.
– Пошуково-рятувальне забезпечення – один із важливих напрямків діяльності Військово-Морських Сил ЗС України. Головний пріоритет пошуково-рятувальних сил флоту – це бути в постійній готовності до пошуку та рятування постраждалих у морі. У разі виникнення екстрених ситуацій вміти швидко, а головне – ефективно надати допомогу аварійним об’єктам: кораблям, суднам, підводним човнам та літальним апаратам, які зазнали лиха в морі. Не менш актуальним є розвиток водолазних підрозділів, зокрема спеціальних, та їхня здатність ефективно виконувати водолазні роботи різного спектру, ‒ розповів тимчасовий виконувач обов’язків начальника пошуково-рятувальної служби Командування ВМС ЗС України капітан 2 рангу Леонід Бурлака.
На флоті активно працюють у напрямку нарощування спроможностей та досягнення взаємосумісності водолазних підрозділів ЗС України із водолазними підрозділами провідних країн світу в сучасних умовах за міжнародними стандартами. Зокрема, важливим майданчиком активного співробітництва є щорічні українсько-американські навчання серії «Сі Бриз» із залученням країн-членів та країн-партнерів НАТО.
Важливим аспектом нарощування можливостей пошуково-рятувального забезпечення стало включення торік до складу ВМС України пошуково-рятувального судна «Олександр Охрименко». Подібного універсального судна в національних ВМС ніколи не було. Можливості та тактико-спеціальні характеристики судна дозволяють залучати його до проведення пошуково-рятувальних робіт у морі з наданням допомоги аварійним надводним кораблям, підводним човнам та літальним апаратам, рятування екіпажів та буксирування пошкоджених об’єктів. Наприклад, під час виникнення на аварійних об’єктах пожежі чи пошкоджень корпусу з надходженням забортної води, судно має необхідні засоби та обладнання для їх усунення.
‒ Наразі судно повністю технічно справне, цього року проведено низку заходів з його технічного відновлення. На борту є водолазна станція, барокамера та інше необхідне водолазне майно. Крім того, планується, що судно буде оснащено сучасними засобами пошуку, ідентифікації та знищення вибухонебезпечних предметів. Додатково закупимо сучасне водолазне спорядження та обладнання для проведення водолазних, підводно-технічних та суднопідіймальних робіт в морі, а також дообладнаємо сучасним аварійно-рятувальним майном. Наше завдання – розширити можливості судна «Олександр Охрименко» до застосовування й забезпечення практично всього спектру водолазних, суднопідйомних, підводно-технічних, гідрографічних, науково-дослідницьких та інших спеціальних робіт, – підкреслив капітан 2 рангу Леонід Бурлака.
Вже ухвалено рішення, що наступного року в межах міжнародної військової допомоги наші партнери зі США передадуть ВМС України сучасні автоматизовані засоби протимінної безпеки, зокрема локатори бокового огляду, а також інше сучасне водолазне спорядження. Стосовно локаторів бокового огляду, це спеціальне обладнання дуже високої якості, з його допомогою значно полегшується важка праця водолазних підрозділів з пошуку, ідентифікації та знищення вибухонебезпечних предметів в акваторії моря.
– Загалом до комплекту поставки матеріально-технічної допомоги увійдуть безпілотні підводні апарати, локатори бокового огляду, ручні сонари, антимагнітне водолазне спорядження та інші сучасні інструменти й обладнання. Наприклад, безпілотні підводні апарати можуть працювати за спеціальним алгоритмом у автономному режимі та давати дуже чітку інформацію про рельєф та форму морського дна, а також виявляти будь-які підозрілі об’єкти та їх місцезнаходження. Принцип роботи – оперативно вирушити в заданий морський район, знайти міну чи інший вибухонебезпечний пристрій, записати всю актуальну інформацію на носії інформації та повернутися назад для її обробки й аналізу, – підкреслив офіцер.
Після цього буде ухвалено рішення про знешкодження вибухонебезпечного предмета. Крім того, навіть за відсутності зв’язку з бортом судна, підводні апарати за встановленою програмою матимуть змогу самостійно рухатися певною траєкторією під водою і зможуть у такому режимі здійснювати пошук та виявляти підозрілі об’єкти.
Також наступного року в межах матеріально-технічної допомоги від США український флот має отримати водолазні барокамери стаціонарного, мобільного та контейнерного типу, сучасне водолазне спорядження замкнутого та напівзамкнутого типу дихання для забезпечення потреб спеціальних підрозділів ВМС, а також швидкохідні надувні човни різного розміру.
