Це критично необхідний крок для адаптації Збройних Сил України до реалій війни нового покоління. Розбираємося, як Україна переходить від ситуативних…
Третій комітет Генеральної асамблеї ООН затвердив нову резолюцію щодо порушення прав людини у Криму. За резолюцію висловилися 63 країни, зокрема Сполучені Штати та більшість країн ЄС. Проти – голосувало 22 країни, на чолі з Росією. Більшість держав, які голосували проти, мають проблеми з порушеннями прав людини у своїх країнах, та принципово не голосують за резолюції, які фіксують ці правопорушення деінде. Також через COVID-19 багатьох представників країн-членів не було на засіданні, повідомляє «Голос Америки».
Під час виступу на засіданні комітету Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця процитував рекомендації Моніторингової місії ООН з прав людини в України, які містяться в останній доповіді Верховного Комісара ООН з прав людини. Вони закликають уряд РФ покласти край переслідуванням та іншим репресіям, припинити кримінальне й адміністративне переслідування мешканців Криму за мирне сповідування своїх релігійних переконань. А також утриматися від депортації затриманих до Російської Федерації для відбуття там покарання у вигляді позбавлення волі та повернути всіх уже депортованих.
Сергій Кислиця пояснив, що нова резолюція значно розширює перелік прав людини, які порушують у Криму щодо кримських татар, українців, правозахисників, активістів і журналістів. Зокрема у резолюції мова йде про порушення прав власності та релігійних прав, причому не лише кримських татар, а й вірян Православної церкви України.
Проєкт резолюції наголошує, що люди на окупованій території опинилися у безнадійній ситуації. Вони зіштовхуються з системними репресіями, вибірковими затриманнями, переслідуваннями, позасудовими стратами й тортурами.
«Близько 100 громадян України продовжують незаконно утримувати за політично вмотивованими звинуваченнями. У листопаді кількість кримських татар, засуджених до ув’язнення, збільшилася, причому вони отримали шокуючи терміни – від 12 до 17 років – за мирне дотримання ісламських ритуалів», – додає Кислиця.
«Саме тому мета цієї резолюції і в тому, щоб дозволити ООН мати широкий мандат під Генеральною асамблеєю працювати над темою окупованого Криму», – зазначив він.
Одразу після голосування міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у своєму Твіттері подякував країнам-членам за підтримку проєкту посиленої резолюції.
«Коли Асамблея схвалить її в грудні, це надалі консолідує тиск на РФ, аби держава-окупант дотримувалася міжнародних зобов’язань, зокрема міжнародного гуманітарного права», – значиться у повідомленні. Також він закликав ОБСЄ та Моніторингову місію ООН з прав людини посилити моніторинг у Криму «задля захисту тих, кого переслідує держава-окупант».
Директор Російської програми Інституту миру Сполучених Штатів Дональд Джейсен переконаний, що позиція міжнародної спільноти, включаючи ООН, щодо анексії Криму – непорушна, а дії Росії – незаконні. Саме тому, попри намагання РФ заблокувати або нівелювати значення подібних резолюції, це важливий інструмент нагадування світові про те, що відбулося в Україні й Криму, а також про ті порушення прав людини, які мають місце на анексованому півострові. «Таким чином, навіть, якщо ця резолюція просто вчергове демонструє світову громадську думку – це, однак, важливо, бо вона тримає увагу й не дозволяє забути, що відбувається в Криму нині», – додає він.
Після вирішального голосування у Третьому комітеті нова посилена резолюція щодо порушення прав людини на Кримському півострові готова до того, аби у грудні дипломати винесли її на голосування вже Генеральною асамблею. Кислиця переконаний: і в залі Генасамблеї документ отримає значну підтримку країн-членів.
