Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Третій комітет Генеральної асамблеї ООН затвердив нову резолюцію щодо порушення прав людини у Криму. За резолюцію висловилися 63 країни, зокрема Сполучені Штати та більшість країн ЄС. Проти – голосувало 22 країни, на чолі з Росією. Більшість держав, які голосували проти, мають проблеми з порушеннями прав людини у своїх країнах, та принципово не голосують за резолюції, які фіксують ці правопорушення деінде. Також через COVID-19 багатьох представників країн-членів не було на засіданні, повідомляє «Голос Америки».
Під час виступу на засіданні комітету Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця процитував рекомендації Моніторингової місії ООН з прав людини в України, які містяться в останній доповіді Верховного Комісара ООН з прав людини. Вони закликають уряд РФ покласти край переслідуванням та іншим репресіям, припинити кримінальне й адміністративне переслідування мешканців Криму за мирне сповідування своїх релігійних переконань. А також утриматися від депортації затриманих до Російської Федерації для відбуття там покарання у вигляді позбавлення волі та повернути всіх уже депортованих.
Сергій Кислиця пояснив, що нова резолюція значно розширює перелік прав людини, які порушують у Криму щодо кримських татар, українців, правозахисників, активістів і журналістів. Зокрема у резолюції мова йде про порушення прав власності та релігійних прав, причому не лише кримських татар, а й вірян Православної церкви України.
Проєкт резолюції наголошує, що люди на окупованій території опинилися у безнадійній ситуації. Вони зіштовхуються з системними репресіями, вибірковими затриманнями, переслідуваннями, позасудовими стратами й тортурами.
«Близько 100 громадян України продовжують незаконно утримувати за політично вмотивованими звинуваченнями. У листопаді кількість кримських татар, засуджених до ув’язнення, збільшилася, причому вони отримали шокуючи терміни – від 12 до 17 років – за мирне дотримання ісламських ритуалів», – додає Кислиця.
«Саме тому мета цієї резолюції і в тому, щоб дозволити ООН мати широкий мандат під Генеральною асамблеєю працювати над темою окупованого Криму», – зазначив він.
Одразу після голосування міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у своєму Твіттері подякував країнам-членам за підтримку проєкту посиленої резолюції.
«Коли Асамблея схвалить її в грудні, це надалі консолідує тиск на РФ, аби держава-окупант дотримувалася міжнародних зобов’язань, зокрема міжнародного гуманітарного права», – значиться у повідомленні. Також він закликав ОБСЄ та Моніторингову місію ООН з прав людини посилити моніторинг у Криму «задля захисту тих, кого переслідує держава-окупант».
Директор Російської програми Інституту миру Сполучених Штатів Дональд Джейсен переконаний, що позиція міжнародної спільноти, включаючи ООН, щодо анексії Криму – непорушна, а дії Росії – незаконні. Саме тому, попри намагання РФ заблокувати або нівелювати значення подібних резолюції, це важливий інструмент нагадування світові про те, що відбулося в Україні й Криму, а також про ті порушення прав людини, які мають місце на анексованому півострові. «Таким чином, навіть, якщо ця резолюція просто вчергове демонструє світову громадську думку – це, однак, важливо, бо вона тримає увагу й не дозволяє забути, що відбувається в Криму нині», – додає він.
Після вирішального голосування у Третьому комітеті нова посилена резолюція щодо порушення прав людини на Кримському півострові готова до того, аби у грудні дипломати винесли її на голосування вже Генеральною асамблею. Кислиця переконаний: і в залі Генасамблеї документ отримає значну підтримку країн-членів.
