На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
Днями інформагентство АрміяInform сповіщало про завершення робіт з будівництва та облаштування інфраструктури на військовому полігоні «Широкий лан». Кореспонденти нашого видання поспілкувалися з одним із тих, хто безпосередньо виконував роботи на цьому об’єкті.
…Він ще трішки ніяковіє перед камерою. Переминається з ноги на ногу, намагаючись сховати за спину напрацьовані на будівництві руки. Старший солдат Віталій Паршенко — старший майстер відновлювально-будівельної роти одного з колійних батальйонів, дислокованих на Львівщині.
До війська він був дуже сором’язливим і навіть трішки невпевненим у собі юнаком. Та армія кардинально змінила і його життя, і характер.
— Найперше, що дала служба, це впевненість і організованість, — каже хлопець. — А ще тут мені дали, як кажуть, «до рук» дуже цікаві будівельні професії.
Зокрема, за словами Віталія, він досить швидко зумів опанувати спеціальність плиточника, навчився працювати з гіпсокартоном та іншими оздоблювальними матеріалами. І загалом став непоганим будівельником.
— Річ у тому, що в цій частині надзвичайно хороші вчителі, — продовжив Віталій. — Вони дійсно профі, ще й хороші педагоги. Адже вміють не лише працювати руками, а й вчать молодь.
Загалом майстри цього підрозділу широковідомі у Збройних Силах. Вони, приміром, створили сучасне військове містечко для однієї з гірсько-штурмових бригад. Тоді їхню роботу високо оцінив Президент України, який приїхав на урочисте відкриття. Також вони спорудили чимало будинків для військових. І велику частину з них — буквально з «нуля». Під час будівництва траплялися навіть кумедні випадки, коли до військових приїздили власники різних будівельних фірм і цікавилися у виконробів, хто так швидко та якісно зводить фасади нових споруд. Бізнесмени не могли повірити, що така висока якість — робота саме людей у погонах.
До речі, рахунок успішних будівництв за участю нашого героя і його колективу поповнився ще одним здобутком. Віталій і його товариші брали участь у створені сучасної структури полігону відомого як «Широкий Лан». Про це місце у військових колах ходили погані легенди: передусім через невлаштованість побуту. Прискіпливої уваги та негативного резонансу в українському суспільстві полігон набув кілька років тому після низки критичних матеріалів у пресі.
— Нині цей полігон не впізнати, — розповідає старший солдат Віталій Паршенко. — Там збудовані казарми, ми виконали їхнє внутрішнє оздоблення, поклали плитку, посадили дерева, облагородили все навколо.
Отже, роботи й народних грошей пішло чимало. Тому хлопці дуже переживають, як до їхньої роботи ставитимуться солдати й офіцери, які приїдуть на навчання до «Широкого лану».
— Хочу звернутись до всіх побратимів, — наприкінці розмови сказав старший солдат Віталій Паршенко. — Хлопці! Бережіть нашу працю! Ми дуже старались і робили все з душею! Користуйтесь! І нехай вам усім буде затишно після важких навчань!
