Одним із напрямів його діяльності є забезпечення харчування для військовослужбовців. Також у сфері його відповідальності — речове забезпечення в нашій армії. Що вже зроблено за цей період…
20 листопада Рівненський військовий госпіталь відзначає 81-шу річницю. В останні роки попри ремонтні роботи й оновлення медустанова не припиняє роботу, аби військові могли вчасно і якісно проходити лікування та реабілітацію.
— Наш лікувальний заклад має стратегічне значення. Тут оперативне командування «Захід» і великий полігон, на якому проходять злагодження з бойовою стрільбою чимало підрозділів. Тож аби забезпечити всі медичні потреби, шпиталь перекриває багато профільних питань діяльності військ у зоні відповідальності, — розповідає начальник Рівненського військового госпіталю підполковник медичної служби Тимофій Кульчицький. — Останнім часом багато зроблено для посилення нашої діагностичної бази. Починаючи з реанімобіля, завершуючи сучасним операційним столом, лампами, дихальними апаратами. Це дозволило вийти на вищий рівень надання меддопомоги. Проте маємо чимало планів.
Ще у березні 2014 року у госпіталі створено дві лікарсько-сестринські бригади, головна мета яких — належне медичне забезпечення військ під час виконання завдань. Уперше бригади взяли участь в АТО у складі 51-ї ОМБр. Лікарі та сестринський персонал і нині перебувають у районі ООС у складі 66-го мобільного госпіталю у м. Покровську.
— 2013-го планували скоротити штат медзакладу. Але розпочалась війна, і ми не тільки продовжили роботу, а й збільшили обсяги надання медичної допомоги. За час російської агресії тут пролікували близько 6 тис. військових. Це найбільша кількість серед лікувальних закладів області. Доводилося проводити і складні операції, витягувати уламки, — пригадує заступник начальника госпіталю з медичної частини — начальник медичної частини підполковник медслужби Тарас Скрига.
Шпиталь здійснив чималий обсяг ремонтно-будівельних робіт, аби поліпшити умови для пацієнтів та вдосконалити лікувально-діагностичний процес через укомплектування сучасною лікувально-діагностичною апаратурою.
— Ремонт у госпіталі триває. Виділено кошти на переобладнання дахів, які вже змінили на терапевтичному корпусі, а нині — на хірургічному. У процесі капремонт їдальні, — продовжує Тарас Скрига. — У проєкті — закупівля устаткування для артроскопічних операцій і мобільної рентген-установки. Самовіддано працюють колективи інфекційного й терапевтичного відділень. Увесь терапевтичний корпус тепер віддано під COVID-ліжка.
— Служу тут з 2015 року. Останнім часом багато позитивних змін. Нова апаратура, монітори, капітальний ремонт операційного блоку. Покращились умови роботи анестезіологів і реаніматологів. Операційний блок отримав апарати ШВЛ, з допомогою яких можемо проводити адаптовану вентиляцію легенів пацієнтів, чого раніше не могли робити як слід через застарілі апарати, — говорить тимчасовий виконувач обов’язків начальника відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії капітан медичної служби Ярослав Длугашевський.
— Поліпшилися технологічні можливості, тому лікарям-терапевтам легше працювати з пацієнтами. Зокрема побільшало методів діагностики, з’явилася нова рентген-установка, комп’ютерний томограф. Відремонтували і палати, — додав начальник терапевтичного відділення майор медичної служби Андрій Климук.
— Але головний здобуток госпіталю — це колектив. У нас багато людей, які пройшли через миротворчі місії ООН і НАТО, АТО/ООС. Більшість є учасниками бойових дій, мають неоціненний досвід. Професіоналізм, дисципліна й вихованість — такий у нас порядок, — підсумував Тимофій Кульчицький. — Багато лікарів і медсестер прийшли в останні три роки — ми від того тільки здобули, тож дивимось у майбутнє з оптимізмом.
Фото автора й Івана Підопригори
