А відтак — і наближення українського військового взуття до стандартів НАТО. АрміяInform запитала в Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Міноборони України…
З початком воєнних дій на Сході України почастішали й випадки психологічних травм серед воїнів. Питання посттравматичного стресового розладу та суїцидальної поведінки серед армійців нині порушують досить часто. Тож які шляхи подолання ПТСР існують, розбирався кореспондент АрміяInform.
Робота з психологами. Поради фахівців
Основний спосіб розв’язання цієї проблеми — налагодження дієвої та стійкої системи надання психологічної допомоги. Існує багато документів з цього приводу, проте єдина система допоки не створена. Переважна більшість ветеранів, що повертаються до цивільного життя, не можуть перелаштуватися. Великою проблематикою залишається й те, що армійці важко йдуть на контакт з психологами. А психологічна допомога найефективніша лише тоді, коли людина свідомо переконана, що це їй потрібно. Як зазначають експерти, проблеми, що залишаються з війни, відгукуються навіть через десятиліття. Тобто у нас, можливо, така проблема ще не набула свого апогею.
Серед багатьох причин суїцидальної поведінки воїнів психологи виокремлюють такі: певна напруга у виконанні службових обов’язків, сімейні негаразди, негативне ставлення людей навколо до ветеранів, суперечності щодо образу ветерана, труднощі з працевлаштуванням, високе почуття справедливості, наявність травматичних переживань внаслідок участі в бойових діях, зловживання алкоголем.
— На жаль, випадки суїцидів серед воїнів існують. Ми знаємо про них дуже мало через різні міркування, бо переважно це намагаються замовчувати. Але нам, психологам, цю інформацію потрібно знати в першу чергу, щоб своєчасно запобігти загрозі. Це питання слід відкрити фахівцям нашої ланки, — зазначив заступник директора Соціально-психологічного центру м. Славутич, кандидат психологічних наук Юрій Акименко.
Воїнам важко відкритися, розповісти про свої страхи, особливі моменти життя на війні. Це може бути й тому, що чоловіки вважають себе досить сильними, аби самотужки подолати ці проблеми. Для армійців поняття «психолог», «психотерапевт», «психіатр» ототожнені.
— У них сформувалася думка: якщо звертаєшся до психологів, то ти дивна чи хвора людина. Але не треба залишати проблему у глухому куті, а звертатися до фахівців, аби не сталося велике горе, — зазначив Юрій Акименко.
Міжнародний досвід подолання кризи
У деяких країнах створена чітка система роботи з психологами, покладена на певне міністерство або відомство.
— У США цим опікується Міноборони на базі спеціально створених шпиталів. Таких закладів там близько 600. У них перебувають військові як з фізичними, так і з психологічними травмами. А для представників багатьох професій, зокрема банкірів, учителів, медиків, продавців, розроблені пам’ятки про поводження й спілкування з ветеранами. В Ізраїлі психологічними травмами військових теж займається міністерство оборони. Тобто направляє їх на війну, а надалі виводить з неї, — розповів психолог Юрій Акименко.
У США створені дієві центри психологічної допомоги, в яких існує підхід «рівний – рівному», коли один ветеран допомагає іншому.
— У нас теж хотіли запровадити таку систему, щоб навчити тисячі ветеранів військової психології. Проте цей метод ефективний лише тоді, коли одночасно працюватиме і фахівець-психолог, — продовжив Юрій Акименко. — На мій погляд, будь-хто не може швидко стати психологом. В Ізраїлі, приміром, останнім часом зменшується кількість психологів, які працюють з воїнами, а збільшується кількість соцпрацівників.
На думку експертів, працювати з воїнами слід не лише в кабінеті, а й під час активного відпочинку. Тут військовий повертається до певних звичок, правил поведінки, що існували раніше, без конфліктів і напруги. У ході такого відпочинку спілкування буде ефективніше й корисніше.
У майбутньому психологи велику увагу приділятимуть учасниками АТО/ООС, які перебувають у місцях позбавлення волі.
— Психологи мають обов’язково працювати з воїнами, які опинилися за ґратами. Це питання потребує додаткового вивчення, адже слід отримати експертну думку багатьох фахівців, — каже Юрій Акименко.
Фото надані Юрієм Акименком
