ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Коли військова авіація розправить крила?

Прочитаєте за: 8 хв. 14 Листопада 2020, 17:21 21

У 1991 році незалежна Україна успадкувала від СРСР три повітряні армії, до складу яких входили 1100-1200 бойових літаків різних модифікацій та понад 900 вертольотів. Але вже в 1993-му зняті з озброєння МіГ-25, потім МіГ-23, а 1997 року і Су-15.

Нині основу Повітряних Сил ЗСУ становлять бомбардувальники (Су-24М), штурмовики (Су-25), винищувачі (МіГ-29, Су-27), військово-транспортні літаки (Ан-26, -30, Іл-76МД), навчально-тренувальні (Л-39), вертольоти (Мі-8, -9 тощо), а також безпілотні літальні апарати (БПЛА).

Значна частина бойових літаків і вертольотів уже вичерпала свій технічний ресурс експлуатації

На думку фахівців Національного інституту стратегічних досліджень, значне зниження боєздатності авіаційної техніки ЗСУ зумовлене закінченням технічного ресурсу експлуатації літаків і вертольотів; різким скороченням ремонту авіаційної техніки з причин відсутності належних коштів та ремонтного фонду. Значні труднощі утримання літаків у боєздатному стані обумовлені й наявністю у їхньому складі комплектувальних виробів, підприємства-виробники яких розташовані за межами України.

Повітряні сили ЗСУ практично укомплектовані бойовими літаками й вертольотами, але їх значна частина вичерпала технічний ресурс експлуатації. Літаки МіГ-29 морально застаріли, але внаслідок модернізації їх тактико-технічні та бойові характеристики можна довести до рівня машин покоління 4+, а терміни експлуатації продовжити на 8-10 років. Літаки‑винищувачі Су-27 вимагають продовження технічного ресурсу експлуатації й модернізації. Докорінного оновлення очікують військово-транспортні літаки. Їх основою може стати вітчизняний літак Ан-178, який за своїми льотно-технічними характеристиками нічим не поступається, а за деякими навіть перевершує найкращі світові аналоги.

На часі широка програма модернізації військового авіапарку

На думку голови правління «Українського мілітарного центру» Тараса Чмута, нині слід проводити широку програму модернізації військового авіапарку, аби подовжити його боєздатність на перехідний період у 5-7 років. Після цього Повітряні Сили ЗС України мають брати на озброєння сучасні зразки західної авіаційної техніки.

Попри те, що в авіації в останні роки багато чого ремонтували і ставили на крило, треба розуміти: ще 10-15 років, і більшість тих літаків, які є, підлягають списанню. Тобто, слід вирішувати питання їх заміни або про повну модернізацію – починаючи з двигунів, закінчуючи авіонікою

Загалом активно модернізувати наявний військовий авіапарк в Україні почали у 2014 році. За цей час силами профільних підприємств вітчизняного ОПК відремонтовано чи модернізовано не один десяток літаків, серед яких штурмовики Су-25, винищувачі МіГ-29 та Су-27 і військово-транспортні Ан-26. То попри те, що в авіації в останні роки багато чого ремонтували й ставили на крило, треба розуміти: ще 10-15 років, і більшість тих літаків, які є, підлягають списанню. Тобто, слід вирішувати питання їх заміни або про повну модернізацію – починаючи з двигунів, закінчуючи авіонікою.

На переоснащення тактичної авіації необхідно виділити
200 мільярдів гривень до 2035 року

15 травня 2020-го Військова рада Командування Повітряних Сил ЗСУ схвалила «Візію Повітряних Сил 2035». Цей документ свідчить: для переоснащення тактичної авіації необхідно виділити 200 мільярдів гривень. За такого фінансування, військову авіацію планують забезпечити новими бойовими літаками впродовж 2021–2035 років. На підготовчому етапі у 2021–2022 роках слід підписати контракт на закупівлю багатоцільового винищувача, постачання якого мають розпочатися у 2023–2025 роках.

Військовим льотчикам доводиться захищати повітряні кордони держави на машинах, випущених у 1968−1991 рр. До  того ж найстаріші літаки – військово-транспортні, яким від 52 років, а ударна, винищувальна і розвідувальна авіація – Су-25, Су-24М, МіГ-29, Су-27, Су-24МР  (1981−1991 рр. випуску).

Водночас командувач Повітряних Сил ЗС України генерал-полковник Сергій Дроздов в одному з інтерв’ю зауважив: парк авіатехніки війська потребує суттєвого оновлення. Йдеться як про моральне, так і про фізичне старіння техніки, бо доводиться захищати повітряні кордони держави на машинах, випущених у 1968−1991 рр. До того ж найстаріші літаки – військово-транспортні, яким від 52 років, а ударна, винищувальна і розвідувальна авіація – Су-25, Су-24М, МіГ-29, Су-27, Су-24МР  (1981−1991 рр. випуску). За часи незалежності України не отримано жодного військового літака. Стан авіатехніки підтримується виключно завдяки ремонту і модернізації. Але, як вважає командувач ПС ЗСУ, ремонт і модернізацію радянської техніки не можна проводити вічно. Адже відбувається фізичне руйнування двигунів, вузлів, агрегатів, планера літака. Рано чи пізно, ймовірно років за 10, стикнемося з проблемою, що літаки не зможуть виконувати поставлені завдання.

В небі Су-24М, Су-24МР

Тому у «Візії розвитку Повітряних Сил» прописане бачення вирішення такої проблеми, зокрема, за рахунок закупівлі льотної техніки у країн-партнерів. Зокрема, йдеться про єдиний тип багатоцільового винищувача, який згодом замінив би усі типи бойової авіації радянського зразка: винищувачі, штурмовики, бомбардувальники.

За словами Сергія Дроздова, Повітряні Сили хотіли б мати й найсучаснішу техніку, як от американський F-35, наші льотчики мріяли б літати на таких літаках. Але будьмо реалістами, бо ж, наприклад, Польща, хоч уже тривалий час є стратегічним союзником США і повноцінним членом НАТО, лише нині змогла почати розмову про отримання цих літаків. До речі, поляки пішли саме таким шляхом, коли у них на озброєнні поряд із МіГ-29 стоять F-16. Такий досвід може бути й для нас найприйнятнішим: отримати ескадрилью винищувачів та поставити її на озброєння в одній з бригад тактичної авіації ПС. Проблем із перенавчанням льотного складу на новий тип літака не виникне, є нюанси з технічною базою, ремонтом, аеродромно-технічним забезпеченням.

Які перспективи оновлення авіапарку Повітряних Сил ЗС України?

Як відомо, на початок 2014-го 89 % літаків та 91% вертольотів ПС ЗСУ, виготовлені ще за радянських часів, мали терміни експлуатації понад 20 років і об’єктивно потребували оновлення. У Командуванні Повітряних Сил вважають: перспективні літальні апарати слід використовувати як універсальні багатофункціональні платформи, здатні вирішувати низку бойових завдань. Зокрема, винищувачі, крім основної функції повітряного бою, варто пристосувати для завдавання повітряних ударів по наземних цілях, розвідки.

 

Такий підхід відповідатиме світовим тенденціям і вимогам часу. Проте в середньостроковій перспективі, з огляду на брак фінансового ресурсу, Україна змушено обмежиться підтриманням у боєздатному стані наявного парку, передусім літаків і вертольотів радянського виробництва, щоправда, за умов глибокої модернізації. Остання має забезпечити багатофункціональність і необхідний захист літаків. Головні напрямки модернізації: збільшення дальності пошуку повітряних і наземних цілей, забезпечення високої ймовірності їх ураження, реалізація концепції застосування високоточної зброї за принципом: «вистрілив-забув», підвищення безпеки польотів та бойової витривалості, уніфікація бортового обладнання і забезпечення відповідності засобів навігації, посадки, зв’язку й розпізнавання міжнародним стандартам.

Алгоритм глибокої модернізації та переозброєння ПС на нову техніку передбачає три етапи реалізації:

На першому слід визначити типи літальних апаратів (ЛА), які доцільно залишати на озброєнні до 2030-го й навіть до 2040 року, оцінити їхній стан і граничні терміни експлуатації, а також поновити ремонтні фонди.

На другому етапі з метою підвищення воєнно-технічного рівня основних типів ЛА (МіГ-29, Су-24, Су-25, Су-27, Л-39, Мі-8) планують їхню глибоку модернізацію через комплексне переоснащення на новітні ефективні системи. Серед пріоритетів – модернізація винищувачів МіГ-29, а також оперативно-тактичного літака-розвідника Су-24МР та оперативного літака повітряного спостереження Ан-30Б із метою забезпечення цілодобового та незалежного від погоди вирішення завдань повітряної розвідки й передачі розвідданих у масштабі часу, наближеному до реального, а також підвищення ефективності ведення повітряної розвідки. Метою проведення модернізації більшості ЛА є саме надання цим машинам багатофункціональності.

На третьому етапі необхідно закупити літаки (і вертольоти) нового покоління, тип і номенклатура яких значною мірою залежатимуть від потреб ПС ЗСУ відповідно до Воєнної доктрини України, а також створити нові багатофункціональні літальні апарати.

Вибір можливих варіантів переозброєння передбачатиме врахування таких факторів, як зміна концепції ведення війни, її масштабів і характеристик, поширення завдань для військової авіації та вдосконалення засобів ППО, досягнення науки й техніки тощо.

Вважається, зокрема, що в перспективі ПС ЗСУ будуть зацікавлені щонайменше у двох основних типах бойових літальних апаратів: багатофункціональний бойовий літак (винищувач, штурмовик, розвідник) і бойовий вертоліт для ураження наземних цілей. Перший має замінити у складі ПС наявні машини одразу кількох типів, зокрема Су-27, МіГ-29, Су-24 і Су-25, а другий – Мі-24.

До речі, вже маємо перші позитивні приклади в цьому сенсі. Зокрема, ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», модернізував фронтові винищувачі МіГ-29 до версії МіГ-29МУ2 (4+ покоління). Тобто, літак перетворився на багатоцільовий винищувач із можливістю бойового застосування по наземних цілях.

Як повідомляла АрміяInform, перший випробувальний політ дослідного зразка МіГ-29МУ2 відбувся наприкінці 2019-го, а в травні 2020 року літак виконав бойові пуски ракет Х-29Т. Нині тривають роботи з підготовки його до державних випробувань. Основна особливість модернізації – можливість застосування керованих авіаційних засобів ураження класу «повітря-земля» (ракети Х-29, кореговані авіабомби КАБ-500). Також відомо, що в результаті модернізації цей літак отримав сучаснішу кабіну, із заміною старих радянських аналогових індикаторів на цифрові. Крім того, на винищувач встановлено системи VOR, ILS, DME – бортову апаратуру, яка дає змогу автоматично контролювати посадку літака й виконувати польоти на міжнародних трасах.

17
6

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас у Facebook

Захищаємо світ

00
00
00
Лонгрід