Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило будову нового російського реактивного ударного БПЛА «ґєрань-4».
Про це повідомили у ГУР МО України.
На порталі War&Sanctions ГУР опублікувало інтерактивну 3D-модель БПЛА, його складові частини та іноземну компонентну базу.
Окремо там уже індексують елементи, пов’язані з «ґєранню-4», зокрема китайський турбореактивний двигун LX-WP-160.
За даними розвідки, перші випробувальні пуски росіяни проводили з дронопорту «приморськ» в орловській області та з території колишнього Донецького аеропорту. У травні 2026 року противник розпочав бойове застосування цих БПЛА проти України — як відповідь на ефективну роботу українських дронів-перехоплювачів.
У попередніх реактивних версіях, зокрема «ґєрані-3», росіяни використовували планер бензинової «ґєрані-2». Проте, як зазначають у ГУР, його міцності не вистачало для польотів на високих швидкостях і маневрування з великими перевантаженнями.
Нова «ґєрань-4» отримала окремий планер із покращеною аеродинамікою, посиленою конструкцією та турбореактивним двигуном більшої тяги.
Крила більше не від’єднуються від центроплану, а кількість технологічних люків на корпусі зменшили для зниження опору повітря.
ГУР зафіксувало використання двох китайських турбореактивних двигунів: Telefly LX-WP-160 із тягою 160 кгс та Telefly TF-TJ2000A із тягою 200 кгс. Останній уже використовували на БПЛА «ґєрань-5».
За даними розвідки, новий планер дозволяє дрону маневрувати на швидкостях 300–400 км/год, розвивати швидкість до 500 км/год і підійматися на висоту до 5 км.
БпЛА може нести осколково-фугасну або термобаричну бойову частину масою 50 кг, а також збільшену термобаричну бойову частину вагою 90 кг. Заявлена дальність застосування — до 450 км.
У ГУР зазначили, що бортова система управління та електронна база нового дрона залишаються аналогічними попереднім БПЛА виробництва АТ «ОЕЗ ППТ „Алабуга“».
У розвідці наголосили: оприлюднення цих даних має показати технологічні ланцюги, через які росія отримує компоненти для виробництва ударних засобів.
