Про свій бойовий шлях в інтерв’ю кореспонденту АрміяInform розповів оператор полку Сил спеціальних операцій, який наразі продовжує службу на інструкторській посаді навчально-тренувального…
13 листопада народився Остап Вишня – письменник, що передусім асоціюється в українців із гумором та сміхом. Мало хто знає, але життя Вишні, насправді, не було суцільним позитивом. Водночас вміння гарно жартувати не раз виручало його в непростих ситуаціях – зокрема на допитах в НКВС та в таборах, де йому присудили розстріл. Про це повідомляється на Facebook-сторінці Архіву національної пам’яті.
Остапа Вишню заарештовували двічі . Вперше він потрапив у полон більшовиків як офіцер медичної служби Української народної республіки. Тоді від розправи письменника початківця врятували … фейлетони, які дуже сподобалися радянським чиновникам. З 1920-х Вишня присвячує себе творчості і стає дуже популярним письменником з власним впізнаваним стилем – «вишневими усмішками».
Однак вже у 1930-х, як і більшість української інтелігенції з харківського будинку «Слово», письменника репресує радянська тоталітарна машина. 26 грудня 1933 року Остапа Вишню заарештовують із звинуваченям в контрреволюційній діяльності, тероризмі та спробі… вбити під час Жовтневої демонстрації в Києві секретаря ЦК КПУ Павла Постишева. Абсурд, але привід «заглушити» гострий язик гумориста був знайдений.
Навіть в такий гнітючій ситуації Вишня не втрачав гумору. Зокрема, під час допитів НКВС він поцікавився у слідчого чому його не звинуватили, наприклад, у зґвалтуванні Клари Цеткін?
23 лютого 1934 р. судова “трійка” оголосила вирок: розстріл. Однак Вишні неймовірно щастить – у березі страту несподівано замінюють десятирічним ув’язненням у північних таборах. Гумориста етапують на поселення в с.Чиб’ю Ухтинсько-Печорського виправно-трудового табору (нині – м.Ухта, Республіка Комі), де він відбуває покарання.
На цьому випробування не припинилися. У 1937-му Вишню знову мали розстріляти. Але йому знову вдається уникнути смерті.
Є різні версії порятунку письменника від кулі. Одна з них говорить, що для розстрілу в‘язнів етапували до іншого табору через річку Печору. Оскільки крига вкрила річку, заарештованих довго не могли доправити до місця призначення. За цей час начальника табору розстріляли, а наказ про страту Остапа Вишні загубився. Інша версія полягає в тому, що письменник захворів на запалення легенів і, таким чином, уник етапування.
Журналіст Ігор Голод розповідає, що гумориста врятував, схитрувавши, комендант табору, який читав його твори – зокрема, відписав у Москву, що в’язня з таким прізвищем у нього немає. Змовчавши при цьому, що той числиться не під псевдонімом, а під спражнім ім‘ям Павло Губенко.
Ще одного разу конвоїр, який вів етап з ним, упав на півдорозі від гострого нападу апендициту й письменник приволік його до табору разом із гвинтівкою, за що був переведений на легші роботи, відтак уник смерті від виснаження.
Остап Вишня відсидів у таборах майже 10 років. У вересні 1943 року Микита Хрущов на прохання Олександра Довженка умовив Сталіна випустити Остапа Вишню з ГУЛАГу.
І хоч письменник повернувся додому з підірваним здоров‘ям та виснаженням, але позитив й любов до життя вилікували минулі рани і Вишня почав знову писати гуморески. Помер гуморист 1956 року у Києві.
