Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
В обласному центрі ось уже понад десять років працює єдиний в Україні музей історії саперної справи – «Хмельницький музей еволюції мін». Ініціатор і організатор створення музею військовий сапер у минулому, офіцер-десантник Євген Гук.
Спочатку це було місце, куди могли прийти ветерани афганської війни, поспілкуватись і поділитись проблемами. А згодом Євген Вікторович почав поповнювати колекцію макетами різноманітних вибухових пристроїв та інструментом різних часів. І за п’ять років кімната поступово перетворилась на музей. Та ще й такий, що позаздрять інші профільні заклади.
Тут зібрані, без перебільшення, унікальні речі – спеціальні інструменти військових саперів часів Першої і Другої світових війн, зразки різноманітних вибухових пристроїв, мін, гранат і снарядів радянського та іноземного виробництва, службова література. Найбільша частина експонатів – боєприпаси, заряди, прилади та інструменти, якими користуються сапери у проведенні підривних робіт. Багато вибухових пристроїв експоновані у розрізі. Можна побачити їх внутрішню частину, уламкові елементи й «начинку». Саме ті речі, які небезпечні для людей як на війні, так і на мирній території. Звісно, всі експонати тут вже не несуть загрози, вони навчальні.
Євген Вікторович строкову служив у бригаді спецпризначення, згодом закінчив Кам’янець-Подільське військове інженерне училище і потрапив у Болград у одну з десантних частин. На початку дев’яностих її розформували й офіцер повернувся у рідний Хмельницький. Довелось розпочинати все з нуля. А коли вже став на ноги, спочатку облаштував кімнату для побратимів, а згодом, зібравши перші експонати, створив і музейну експозицію. Він годинами може розповідати про музей і все, що пов’язано з саперною справою.
Музей умовно поділений на три частини: радянський період, окремий великий офіцерський стіл з експонатами та війна в Афганістані. Кожна з них має художній образ та дизайнерське рішення. Афганська війна представлена унікальними речами: це годинникові вибухівки, «хатабки», саморобні вибухові пристрої, міни-пастки і міни-сюрпризи. У спеціальних нішах розташовані манекени воїнів: спецпризначенця, десантника та сапера. Вони в оригінальній військовій формі й зі зброєю. Поруч із кожною частиною експозиції стоять колони, оформлені у стилі чорних хусток із квітами, як символ скорботи за полеглими.
Окремо в музеї зберігають розписані петриківським розписом уже сучасні «сувеніри» з Донбасу: тубуси гранатометів, зразки й муляжі знешкоджених українськими саперами ворожих пасток.
У музей приходять відвідувачі, курсанти-прикордонники, школярі, військовослужбовці частин гарнізону. Унікальну експозицію відвідували й іноземці. Часті гості тут і місцеві волонтери, яких досвідчений сапер інструктує, як діяти в районі бойових дій.
– У наш час і на мирній території періодично страждають люди від вибухонебезпечних приладів. Тому під час зустрічей зі школярами інформую дітей про небезпеку і раджу, як діяти у разі їх виявлення, – ділиться Євген Вікторович.
Унікальна колекція постійно поповнюється новими експонатами. Щось купує на аукціонах за власні кошти, щось майструє своїми руками. Всього їх вже кілька тисяч. Звісно, кімната стала тіснуватою, і в планах – розширення музею. А ще поповнення новими екземплярами, які цей неординарний чоловік вишукує по всій Україні.
У День інженерних військ Євген Вікторович вітає колег із професійним святом!
