Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
У Міжнародному центрі миротворчості та безпеки триває польовий вихід курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Зокрема, теоретичні навички відточують на практиці й вихованці факультету підготовки спеціалістів бойового (оперативного) забезпечення. Тож, професійне свято – День інженерних військ – особовий склад відзначатиме на полігоні.
Як розповів начальник факультету полковник Ігор Горчинський, упродовж трьох тижнів на навчально-польовій базі вишу відпрацьовують практичні питання спеціальних інженерних дисциплін, вибухової справи, інженерних загороджень, машин інженерного озброєння, фортифікації і маскування.
– Це планові польові заняття після блоку теорії в пункті постійної дислокації. Майбутні офіцери інженерних підрозділів навчаються на основних зразках інженерного озброєння й військової техніки. Зокрема, шляхопрокладачі БАТ-2, машини для відривання котлованів МДК-3, бурильно-грунтової машина БГМ-1, інженерної машини розгородження ІМР-2М тощо, – розповів офіцер.
На запитання «що загалом відрізняє підготовку їхніх фахівців від, скажімо, піхотинців чи танкістів?» Ігор Володимирович зазначив, що якщо танкісти вчать три основні види озброєння (танки Т-64, Т-72, і теоретично Т-80), а піхотинці БМП та БТРи, то майбутні офіцери-інженери – понад десяти видів інженерних машин. Окрім згаданих вище, це інженерна розвідувальна машина ІРМ-2, важкий механізований міст ТММ-3М1, установка розмінування УР-77, плаваючий транспортер ПТС-2, понтонний парк ПМП-М, паромна мостова машина ПММ-2М, гусеничний мінний загороджувач ГМЗ-3. Крім того, автокрани різної вантажопідйомності, інженерні електростанції і навіть лісопильна пилорама ЛРВ-1.
– Тож, багаж знань, який повинні отримати мої підопічні, дуже великий. А практичні заняття – найкращий досвід! – резюмував полковник Ігор Горчинський.
Відтак на окремих ділянках полігона все гуде, трясе, риється і навіть вибухає…
– Це під час практичного заняття з дисципліни «Інженерні загородження» вчимося робити проходи у мінних полях противника перед переднім краєм оборони, – розповів курсант старший солдат Сергій Княжкевич. – Робили це за допомогою детонуючих шнурів із використанням електропідривальної станції. У районі операції Об’єднаних сил ми, використовуючи ці засоби, теж знешкоджували вибухонебезпечні предмети та облаштовували укриття для техніки й особового складу.
На іншому навчальному місці курсанти рили траншеї за допомогою полкової землерийної машини ПЗМ-2.
– Тут практично вивчаємо тему «Окопи хибних позицій і фортифікаційних споруд». Для цього обладнуємо хибні позиції для стрільби автоматичного гранатомета АГС-17, кулемета, гранатомета, різної стрілецької зброї. Обладнуємо і окопи для бойової техніки, – розповіла молодший сержант Діана Широцька. – Основний обсяг земляних робіт виконуємо засобами механізації, а доводять до встановлених розмірів курсанти вже вручну.
Для чого хибні позиції і про їхню специфіку розповів курсант Олександр Стрілець.
– Фальшиву позицію, що імітує бойову військову техніку, також обладнують кутовим відбивачем і тепловим імітатором, які створюють ілюзію перебування озброєння на позиції. Коли противник нанесе вогневе ураження по хибних позиціях, наші артилеристи їх засічуть і завдадуть удар у відповідь. Ось для чого створюють ці імітації. До слова, для облаштування такої позиції потрібно близько півтори години, – додав курсант.
За такими півторагодинними заняттями час для курсантів біжить швидко. А попереду на них чекають інші заняття. Польовий вихід триває.
Фото майора Василя Палійчука
