ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Світлана Панаіотіді: Стратегія реформування ОПК націлює на прийняття непопулярних рішень, однак саме вони спроможні оздоровити «оборонку»

7 Жовтня 2020, 14:00
Світлана Панаіотіді: Стратегія реформування ОПК націлює на прийняття непопулярних рішень, однак саме вони спроможні оздоровити «оборонку»

Заступник очільника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Панаіотіді дала ексклюзивне інтервю для АрміяInform, в якому розповіла про успіхи та перешкоди на шляху реформування оборонно-промислового комплексу України.

Продовження. Першу частину читайте тут.

П’ять стратегічних цілей реформування ОПК

— Пані Світлано, повернімося до проєкту Стратегії реформування ОПК. Які цілі в порядку пріоритету вона визначає з огляду на поточний стан «оборонки» та прогнозовані ресурсні обмеження?

— Загалом стратегічних цілей п’ять:

  • системне та раціональне реформування ОПК;
  • запровадження ефективних механізмів взаємодії між замовниками та підприємствами ОПК;
  • підтримка технічного та технологічного розвитку підприємств ОПК;
  • активізація інтеграції національних виробників у міжнародний ринок озброєння та зростання їхнього експортного потенціалу, подальший розвиток ВТС;
  • підвищення інвестиційної привабливості та поліпшення фінансового стану підприємств ОПК.

— Будь ласка, охарактеризуйте ці завдання. Які прикладні речі вони передбачають? Зокрема у сенсі антикорупції?

— Зауважу, що, опрацьовуючи проєкт Стратегії, Мінекономіки використало методологію управління, орієнтовану на результат (Results-Based Management). Документ — директивний та адресний, що пов’язує за виконавцями та строками виконання заходи, спрямовані на розв’язання нагальних проблем ОПК. Окрім цього, у процесі опрацювання завдань, визначених у проєкті, зокрема відповідних нормативно-правових актів, проводитиметься антикорупційна експертиза.

Важливо зазначити, що ці стратегічні цілі пріоритезовані у логічній послідовності, і порядок їхнього досягнення має значення. Щоправда, складно говорити про залучення інвестицій (стратегічна ціль 5) без корпоратизації підприємств (стратегічна ціль 1) та спрощення виходу приватних виробників на світовий ринок озброєння (стратегічна ціль 4).

Покрокового плану корпоратизації раніше не було — тепер він є

— Ви вказали цілі розвитку ОПК, але так само варто зазначити механізми, спрямовані на їхню реалізацію. На що націлює Стратегія у цьому плані?

— По-перше, це запуск роботи нового міністерства, яке відповідає саме за формування політики у системі «оборонки». По-друге, це оптимізація активів держпідприємств, їхня часткова приватизація. Тобто ухвалення непопулярного рішення про передачу непрофільних активів на приватизацію, а решту — на обов’язкову корпоратизацію з можливістю створення державно-приватних партнерств. Команда «Укроборонпрому» називала це «тріажем», і це повністю відповідає суті того, що розроблено. Насправді до нас ніхто ніколи не робив системного аналізу стану підприємств групи Концерну. Все, чим нині користуються всі без винятку, — наші напрацювання. Подобається це комусь чи ні, але це факт. Що далі? З шести холдингів пропонується зробити сім. Для цього є вся база інформації. Тріаж — основа, шахматка, яку зручно використовувати далі в роботі. Покрокового плану корпоратизації раніше не було — тепер він є.

Ми разом з Концерном розробили основний і важливий законопроєкт про корпоратизацію, який, сподіваюсь, ухвалять. Ми зробили все, щоб запровадити необхідні зміни.

— Що передбачається зробити в запровадженні ефективних механізмів взаємодії між замовниками та підприємствами ОПК, адже цей напрямок уже став притчею во язицех?

— У цьому сегменті наша ціль — розширення списку відкритих закупівель, застосування електронних майданчиків, створення ефективного гнучкого процесу ціноутворення продукції «оборонки», яку закуповують без конкурентних процедур. І створення електронного реєстру постачальників товарів і послуг оборонного призначення, каталогу продукції вітчизняного ОПК та єдиної системи кодифікації продукції оборонного призначення.

Інструменти на підтримку вітчизняного виробника

— Зрозуміло. А як з підтримкою технічного та технологічного розвитку підприємств ОПК?

— Тут ідеться про створення низки інструментів, спрямованих на підтримку вітчизняного виробника, але у спосіб, що не суперечить міжнародним правилам торгівлі. Насамперед пропонуємо створення цільового Державного фонду розвитку ОПК, Агентства з розвитку оборонних технологій, які підтримуватимуть розвиток інновацій. Окрім того, пропонуємо спростити процедуру імпорту обладнання для досліджень, тестування, розроблення й виробництва озброєння та військової техніки.

— Тобто ці заходи активізують інтеграцію національних виробників у міжнародний ринок озброєння?

— Так. Адже, крім цього, ми пропонуємо вдосконалити наявні механізми ВТС, а також питання експортного контролю. Передусім ідеться про розроблення Закону України «Про військово-технічне співробітництво». Це дасть змогу значно розширити ВТС завдяки імплементації міжнародних договорів, незалежності технологічних процесів виробництва ОВТ від поставок з РФ, відповідності видів озброєння та військової техніки стандартам НАТО.

Мінекономіки опрацював законопроєкт про можливість підприємств Концерну створювати спільні підприємства як в Україні, так і за кордоном. Він пройшов усі погодження і вже мав бути затверджений Кабміном і переданий в Раду, однак Мінстратегпром… відклав його.

— Однак таки міжнародна інтеграція дуже залежна від підвищення інвестиційної привабливості підприємств ОПК…

— Заради цього маємо опрацювати механізм залучення інвестицій в оборонну промисловість, який захищатиме права інвесторів, створити правові інструменти для ефективного функціонування державно-приватного партнерства й спільних підприємств з урахуванням інтересів оборони. Щоправда, у цьому напрямку в нас намітилося несподіване пробуксовування. Наведу приклад: Мінекономіки опрацювало законопроєкт про можливість для підприємств Концерну створення спільних підприємств як в Україні, так і за кордоном. Він пройшов усі погодження і вже мав бути затверджений Кабміном і переданий в Раду для подальшого, сподіваюсь, ухвалення. В цей час створено Мінстратегпром, яке ще, до речі, повноцінно не запущене, і його представник на Урядовому комітеті запропонував зняти законопроєкт, бо… розроблятиметься новий. Просте питання: навіщо перероблювати вже зроблене, що пройшло міжвідомче узгодження й позитивно оцінене експертами. Лист на підтримку ми отримали, зокрема, від Володимира Горбуліна. Отже, готовий законопроєкт можна було б відправити на затвердження Кабміну, потім у Раду. Натомість спостерігатимемо, коли з’явиться новий. Скільки часу буде ще втрачено… Бажання мати авторство чомусь виявилося вищим пріоритетом, аніж розвиток ОПК. Ми передаємо всі напрацювання — втілюйте!

Силовики самі визначатимуть свої потреби

— Який суб’єкт виконавчої влади визначатиме, що саме надходитиме на озброєння силових структур? Самі силові структури, новостворюване Агентство чи передбачається складніша комбінована система? Як ця система працює в країнах-членах НАТО?

— Новий Закон України «Про оборонні закупівлі» не запроваджує нових підходів до визначення державними замовниками своїх потреб. Силові структури, як і раніше, визначатимуть їх самостійно. Хто як не вони самі можуть знати про ці потреби краще? Водночас закон зобов’язує головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель (за визначенням закону — Міноборони) розробити методологію формування потреб на товари, роботи та послуги оборонного призначення (єдину для всіх державних замовників). Окрім того, план закритих закупівель підлягає погодженню з профільним комітетом Верховної Ради, затверджується РНБОУ та подається в Кабмін.

Загалом у світі існує кілька моделей систем оборонних закупівель:

‒ централізована (процес закупівель здійснюється єдиною державною організацією);

‒ децентралізована (до закупівель залучені різні відомства з власними функціями);

‒ з використанням незалежних цивільних корпорацій.

Мінекономіки проаналізувало, як відбувається управління державним оборонним замовленням та оборонно-промисловим комплексом у деяких країнах НАТО, насамперед США, Туреччині, Канаді. Для них характерними є створення окремих агенцій, що відповідають за оцінювання вартості повного закупівельного циклу зразка ОВТ. Таким чином, більшість країн обирають підходи до закупівель для оборони та здебільшого налаштовують свої процеси військового придбання відповідно до конкретних потреб своїх збройних сил.

Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації Міноборони виконує функції національного бюро кодифікації України

— Як просувається опрацювання пакета підзаконних актів задля імплементації Закону України «Про оборонні закупівлі» (термін — до кінця 2020 року)?

— 7 вересня цього року Кабінет Міністрів затвердив Положення про Мінстратегпром, яке визначено головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування й реалізує державну промислову політику, військово-промислову та політику у сфері державного оборонного замовлення та оборонно-промислового комплексу. Тобто його роль в імплементації згаданого закону буде основною. Водночас в уряді підготовлено план заходів для імплементації закону, який уже доведений до безпосередніх виконавців. Наразі очікуємо ухвалення штатної чисельності Мінстратегпрому. З 15 жовтня цього року доручення мають надходити вже на нове міністерство, оскільки у нас уже не буде штатних одиниць під функції, передані йому, адже ця чисельність переходить цьому відомству.

Дуже складне питання тут — це ДОЗ, оскільки для передачі функції потрібен режимно-секретний відділ і допуски до державної таємниці рівня «цілком таємно» як для працівників, так і для профільного заступника. В новому міністерстві були плани ухвалити це вже в новому році, але я б дуже воліла, щоб це сталося раніше, зрештою як і передача консолідації ДОЗу.

— Стратегія передбачає до кінця 2022 року створення єдиної інформаційної системи для замовників та учасників оборонних закупівель, а також єдиної системи кодифікації продукції оборонного призначення, сумісної з такими ж системами в НАТО. Наскільки реальне це завдання?

— Маємо досвід ведення закритого реєстру виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких становить державну таємницю, і готові у разі потреби всіляко допомагати у створенні нового електронного реєстру. Щодо створення Системи кодифікації продукції, то в Україні вона вже створена за Спонсорської угоди між Міноборони та групою Національних директорів з кодифікації НАТО (AC/135) про приєднання до системи кодифікації Альянсу. Уповноваженим органом з питань співробітництва з НАТО у галузі кодифікації є Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації (в структурі Міноборони), яке в рамках вищезазначеної угоди виконує функції національного бюро кодифікації України.

Міноборони опублікувало план закупівлі програмного забезпечення BULCOD, яке використовується для національної кодифікації в системі НАТО. Тож у цілому бачимо певний прогрес у питаннях каталогізації та кодифікації.

Зазначу, що кодифікація Альянсу зведена в єдину систему ідентифікації, класифікації й каталогізації предметів постачання країн-членів та країн-партнерів НАТО. При цьому важливим елементом функціонування системи є використання онлайн-ресурсу — Головного каталогу НАТО посилань для логістики (NATO Master Catalogue of References for Logistics, NMCRL) для забезпечення «єдиної технічної мови». Нині до нього вже внесена інформація про понад 150 тисяч предметів постачання й понад 4 тисячі записів про підприємства, розташовані в Україні. При цьому предметам постачання призначають натовський номенклатурний номер (NSN), а їхнім виробникам — код суб’єкту господарювання в системі кодифікації НАТО (NCAGE).

Нещодавно Міноборони опублікувало план закупівлі програмного забезпечення BULCOD, яке використовується для національної кодифікації в системі Альянсу. Тож у цілому бачимо певний прогрес у питаннях каталогізації та кодифікації.

Підсумовуючи, дуже хочу побажати втілити все, що підготовлено. Оскільки зволікання з цими змінами — це питання обороноздатності та можливості чинити опір ворогу, наша безпека й наша свобода.

– Дякую Вам за ґрунтовні відповіді!

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
Інтерв`ю, Новини