Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
У 2013 році, незадовго до війни на Донбасі, Міністерство оборони України, зрештою, як і вся держава, функціонували практично у звичайному режимі. Проте на тлі масштабного скорочення та розвалу армії були все ж спроби на мінімальному рівні юридично контролювати величезні ресурси оборонного відомства у регіонах. Так, наприкінці 2013-го Департамент правового забезпечення Міноборони створив територіальні юридичні відділи з розташуванням у Львові, Одесі, Харкові, Вінниці та Дніпрі. На той час це було добре продумане нововведення у царині юриспруденції Збройних Сил і, з часом, воно дало хороші результати: десятки тисяч відсуджених та повернених у власність Міноборони гектарів земель, тисячі юридично захищених у соціальному плані військовослужбовців та ще безліч аспектів успішної роботи у судових та юрисдикційних інстанціях.
Кореспондент АрміяInform напередодні професійного свята Дня юриста, який традиційно відзначають щороку 8 жовтня, поспілкувався із заступником начальника Західного територіального юридичного відділу підполковником юстиції Вячеславом Гудимою і дізнався про успіхи та перспективи військових правників у цьому регіоні.
Нині дуже багато звернень від військових стосовно питань проходження військової служби та соцзахисту
– Пане підполковнику, розкажіть, як і коли починалось створення територіальних юридичних відділів?
– Скоро виповниться сім років, як функціонують такі територіальні юридичні одиниці. Пам’ятаю, як я одним із перших прийшов до Львова із Закарпатського військкомату в Західний територіальний юридичний відділ. Тоді практично з нуля починали роботу: шукали й облаштовували приміщення, знайомилися з командуванням військових гарнізонів у районі відповідальності відділу, налагоджували співпрацю з правоохоронними і юридичними установами. Нині уже значно простіше і легше, та й досвіду достатньо, аби на професійному рівні відстоювати права та інтереси Міністерства оборони у цивільних юридичних інстанціях.
– Чим займаються військові юристи у територіальному відділі? Із якими питаннями найчастіше звертаються військовослужбовці?
– Територіальні юридичні відділи представляють правові інтереси оборонного відомства у регіонах. А точніше, у судах й інших юрисдикційних інстанціях. У зоні нашої діяльності Львівська, Волинська, Закарпатська, Тернопільська й Івано-Франківська області. Відповідно й у штаті відділу 6 юристів – 5 офіцерів та одна цивільна особа. Найбільше ж роботи пов’язано з відстоюванням майна і земель Міноборони. Найрезонансніші справи завжди публікували на офіційному веб-порталі оборонного відомства, неодноразово обговорювали у засобах масової інформації та суспільстві. Левова частка судових справ – щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, зокрема, учасників АТО та ООС. Ці та подібні питання, на жаль, завжди актуальні. Тому в цьому плані ми належним чином захищаємо інтереси оборонного відомства. Нині дуже багато звернень від військових стосовно питань проходження військової служби, їхнього соціального захисту. Усім їм безвідмовно надаємо об’єктивну, кваліфіковану юридичну допомогу.
На фронті теж потрібні юристи
– Із ким найчастіше доводиться співпрацювати?
– Переважно це співпраця зі спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону України та її структурними підрозділами. Практично завжди ми спільно здійснюємо представництво і захист інтересів відомства у судах, намагаємось якомога краще вирішити спірне питання у юридичній площині. Співпрацюємо і з військовими частинами, проводимо відповідні перевірки. Особлива напружена пора – осінь, коли практично всі судді повиходили з відпусток, накопичується багато нерозглянутих справ, відбувається багато судових засідань. Тому нині чи не щодня, а буває й по кілька разів на день, доводиться бувати у судах. А найбільше часу займає підготовка до розгляду справи. Інколи зіштовхуємося зі специфічними категоріями справ, де законодавство є, так би мовити, «чужим» та непритаманним для військової юриспруденції. Тому доводиться вивчати нові закони, кодекси, інструкції й постанови, радитися з вузькопрофільними спеціалістами, і цей процес вивчення нової нормативної бази, як не як, займає певний час.
– У вашій роботі − не без відряджень. Доводиться, напевне, виконувати обов’язки і у районі проведення ООС. Із якою специфікою там зіштовхуєтесь?
– Весь особовий склад, за винятком цивільного працівника, виконував завдання на фронтовому терені. Робота практично та ж, завдання дещо інші. Нас і колег з інших територіальних відділів часто відряджають і до Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК). Там специфіка полягає у дотриманні норм міжнародного права і відпрацюванні належних документів та приписів. Також відряджають до Об’єднаного центру цивільно-військового співробітництва штабу ООС, що у Краматорську. Там надаємо юридичну та правову допомогу як військовим, так і цивільним, постраждалим унаслідок російської агресії на Донбасі.
– Яка перспектива територіальних юридичних відділів? Чи приходять молоді юристи і яке враження як професіонали вони справляють?
– До нас досить часто звертаються молоді юристи, проходять у нас стажування. Я б сказав, що нинішня навчально-матеріальна база військових та спеціалізованих вишів максимально сприяє хорошому і кваліфікованому навчанню майбутніх юристів. За свою службу не пам’ятаю таких юнаків чи дівчат, котрі б не мали бажання працювати чи вчитися юриспруденції. Під час практики ми їх залучаємо як слухачів до судових процесів, показуємо, як і які готувати документи, якими законами керуватися. Тому, вважаю, що молодь, яка хоче вчитися і стати професійним юристом, робитиме все можливе для цього. Переконаний: у нас є гідна й перспективна заміна у майбутньому.
– Дякую за розмову.
Фото та відео автора
