Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Із наближенням виборів у США, Молдові та Грузії прокремлівські ЗМІ, немов не у своїй тарілці. Почнемо з Молдови. За повідомленнями російського агітпрому, Вашингтон нібито готує опозицію до масових протестів або навіть до кольорової революції. Чому США повинні так чинити? Тому що Молдова нібито відіграє… стратегічну роль в американській політиці стримування Росії.
Цього тижня кремлівські дезінформатори приділяли увагу своїм звичайним «цілям», зокрема Нагірному Карабаху («Глобалісти націлені на Карабах, щоб задушити Росію), вакцині проти Covid («Українці постраждали від випробувань американської вакцини»), Білорусі («Протести у Білорусі – частина «кольорових революцій») і, безумовно, їх головній цілі – Україні («Уряд України втратив незалежність, має підкорятися наказам Вашингтона і Брюсселя», «Україна і Туреччина ведуть війну з кримчанами», «Туреччина, Британія і Україна готують змову проти Росії», «США розробляють біологічну зброю в українських лабораторіях», «Нові українські військово-морські бази, якщо вони з’являться, служитимуть інтересам НАТО», і водночас «Російські спецслужби ніколи не брали участі у кібератак»).
Окрім цього, «всевидяче» око Кремля стежить за виборами у США. В одному з широко поширених повідомлень цитується нібито The Guardian і стверджується, що близько 60 відсотків громадян у шести штатах не отримали свої бюлетені поштою, і що ОБСЄ ставить під сумнів легітимність виборів. Насправді, твердження про 60% населення повністю сфабриковане, так само як і те, що ОБСЄ заперечує легітимність виборів-2020 у США. Але, знову ж таки, у цьому немає нічого нового чи шокуючого. Прокремлівські ЗМІ – це не частина новинного бізнесу, а індустрія дезінформації, більш того, дезінформації як мистецтва. Час від часу її талановитим «творцям» вдається придумувати «справжню перлину». Зіткнувшись з такою знахідкою, мимоволі роздивляєшся її з усіх боків і повільно розбираєш, щоб насолодитися композицією, створеною з турботою і пристрастю.
Цю саму пристрасть використовують, щоб зірвати розслідування справи Скрипаля та висміяти напад на російського опозиціонера Олексія Навального. Кремль гнівно заперечив фактчекерам: «Паралелі між німецькою справою «Новачка» Навального і британською справою «Новачка» Скрипаля – відсутні!» Усе б непогано, однак база даних EUvsDisinformation містить понад 227 російські фейки про отруєння Скрипаля, і ця цитата з RT цілком підходить до цієї групи. Що стосується Навального, то використання хімічного нервово-паралітичного агента встановила спеціалізована лабораторія Бундесверу. Через об’єднання цих двох подій демократичні країни Європи намагаються донести правду, адже справи Скрипаля та Навального насправді подібні. Водночас російський агітпроп продовжує свою пісню: «Уряд Росії визнано винним не на підставі непрямих доказів, а за допомогою закрученого гасла «Хто ще, крім Путіна, міг це бути?» Твердження «немає доказів» використовується російськими чарівниками загалом у всіх можливих ситуаціях. Він добре поєднується із зі смаком підібраними глузуваннями, що робить його схожим на слоган, який легко зрозуміти, запам’ятати й використовувати. Ось приклад такої віртуозної роботи: Захід поєднує справи, оскільки у нього це спрацювало добре у справі Скрипаля. Мовляв, «трансатлантичні васали США в уряді Німеччини у Берліні намагаються витягнути кролика Навального з капелюха Новачка за допомогою того ж британського магічного трюку Скрипаля». Німецьке населення має бути поставлено на місце й налаштоване проти злих росіян! – кричать російські ЗМІ. (Основні заголовки за минулий тиждень: «Справа Скрипаля і Навального – фальшивка, мета – нацькувати Німеччину проти Росії», «Новичок» – це західний бренд, відомий по американській базі даних, у Росії його немає»).
Зрештою, не важливо, скільки прийомів або дезінформаційних розповідей використано у статті RT. Є понад 150 зафіксованих випадків дезінформації лише про Навального, а загалом уся база даних Східного Страткому містить 10000 прикладів кремлівських фейків. Важливо пам’ятати, що модус дії прокремлівських акторів дезінформації: «використовуйте кілька версій події, щоб збентежити громадян щодо правди». Ми бачили, як це застосовували у випадках збиття MH17, незаконної анексії Криму, агресії на українському Донбасі, під час хімічних атак у Сирії тощо. Що буде далі? Побачимо наступного тижня…
