Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
— Надовго до нас? — запитували колеги нового фінансиста Оксану Лєконцеву, коли та рівно вісім років тому наприкінці жовтня 2012-го приїхала на нове місце служби до Євпаторії…
— Назавжди, пора вже «коріння пускати», бо скільки можна гарнізон за гарнізоном змінювати, — впевнено відповіла жінка, не підозрюючи, що її чекає через півтора року.
Оксана у війську з 2003 року, спочатку працювала цивільною, потім служила рядовою, нині — вже старший лейтенант. Вона з тих, хто не звик сидіти на одному місці. У жодній військовій частині не затримувалась довше трьох років і ніколи не прив’язувалась до великого міста. Та в Криму вирішила зупинитись… Родина, житло, вагітність… Здавалось, ось воно жіноче щастя та такий довгоочікуваний спокій. Хто ж знав, що він триватиме так недовго?
— Я вважаю, що військовослужбовцю постійно потрібно рухатись уперед. У мене завжди, як було — є посада, обов’язки, виконуєш їх, доводиш до ідеального рівня, все починає працювати… Саме в цей момент я вирішую: «Ну все, давайте новий виклик». Тому мені й важко одразу відповісти на запитання, скільки частин змінила… Кілька у Вінниці, Стрижавка, Гайсин… Та саме Євпаторія стала для мене особливим місцем.
Коли розпочалась окупація Криму, Оксана носила під серцем дитину. Чоловік служив з нею в одній частині, тож без провокацій і нервів не обійшлось.
— Телефонували до чоловіка чи викликали його на КПП зі словами: «Твоя дружина перебуває там, якщо не складеш зброю, зробимо так і так. Ці речі дуже тиснули на психіку… Також пам’ятаю, як йшла до жіночої консультації, а за мною ще від під’їзду будинку стежила людина в незвичній для нас військовій формі, зі зброєю, а під КПП уже чекала інша людина… Звісно, питання чи залишатись у Криму навіть не стояло. Переїхати вирішили до Вінниці, тут проживала моя мама. Чоловік теж вийшов із Криму, проте буквально за декілька місяців звільнився і поїхав назад. Відтоді зв’язок із ним обірвався.
Оксані навіть у декреті спокій лиш снився. Війна, переживання за країну, колег, бажання чим швидше стати корисною… Вирішила протягом декрету закінчити магістратуру за економічним фахом, а як тільки синок піде в садочок — повернутись на службу.
— Підготовка дипломної була непростим процесом, однією рукою друкуєш, іншою качаєш новонародженого сина, — ділиться жінка. — В травні народила, а вже у вересні захистила диплом. Це був 2014 рік, керівники у вишах змінювались, ставлення — максимально прискіпливе… Та хто казав, що офіцером стати легко? Як тільки сину виповнилось 2 роки, знову пішла служити. Стала начальником фінансової служби в частині, де колись уже служила провідним бухгалтером.
Уже з першого дня повернення на службу жінка почала підіймати питання ротації в АТО. Звісно — страшно, адже для дитини вона заміняє і батька, й маму… Але й відсиджуватись у комфортному кабінеті офіцер не змогла б.
— Моя ротація була на Луганщину, проживали фактично в лісі, умови відповідні, та на них зовсім ніхто не скаржився… Найбільше запам’ятались люди, з якими я опинилась поряд. Наприклад, звичайний боєць Наталія, набагато старша за мене жінка, із солідною вислугою, діти якої — також на передовій, є внуки… Фінансова служба на передовій, звісно, відрізняється збільшенням навантаження… Адже частина бригади — в полях, частина — на ППД. Та дивлячись на таких людей, як Наталія, розумієш, що ми не маємо права їх підводити.
Нині сину Оксани вже шість років, першокласник. Він не по роках серйозний і завжди гордо відповідає: «Моя мама — офіцер Збройних Сил України», а Оксана лиш витирає сльози щастя… І хоч її життя по-військовому непросте, жінка ні про що не шкодує. Впевнена: найцікавіше — попереду!
Під час аеророзвідки бійці Харківського прикордонного загону виявили замасковану бойову машину піхоти противника.
Унаслідок російського обстрілу села Моначинівка Куп’янського району загинула 57-річна місцева мешканка.
Кадрові військовослужбовці, правоохоронці, ветерани війни, учасники бойових дій та інші пільгові категорії можуть придбати через ПриватБанк житло в іпотеку у Чернівцях та області з додатковими пільгами.
Агенція оборонних закупівель підписала контракт з українським підприємством на постачання військової техніки, а Державний оператор тилу — на закупівлю речового майна.
Війська рф застосовують проти українських захисників газоподібні речовини. Використання зброї такого типу — це порушення законів ведення війни.
Президент України Володимир Зеленський сьогодні представив нового керівника Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…