Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
Всі знімки, які ви, наші читачі, побачите в цій публікації, зроблені в різний час війни на Сході України – від весни 2014 року і до цієї осені. На них зображені наші бойові друзі – сталеві чотириколісні побратими. Кожен із них має свою потужність двигуна і вантажопідйомність. Кожен із них унікальний у своєму бойовому шляху, більшість мають власні назви. Та всі вони – обпалені війною, на час боїв були для воїнів і рідною домівкою, і захистом. Хоча… не лише. Наприклад, на одній із вантажівок, що воювала на Донецькому напрямку у 2014–2015 роках, було написано Державний Гімн України, а на водійських дверцятах зображено нотний ряд головної пісні держави… На жаль, водій автівки тоді відмовився називати своє ім’я, але сказав, що не лише має оберіг на своєму авто, але й демонструє всім, що гімн України можна співати не лише на офіційних заходах. «Це музика українського серця», – сказав тоді керманич військового авто. А от зображення веселого дельфіна і надпис на борту потужної автівки «Чарлік жив» завжди викликали усмішку, навіть у найважчі часи початку війни.
Були серед залізних воїнів з двигуном внутрішнього згорання і унікальні представники. Наприклад, «Крокодил», якого ви бачите на знімку – це авторський винахід однієї з волонтерських груп. Як розповіли нам хлопці в лютому 2015 року, ця автівка була зібрана з кількох інших. Шасі – від всюдихода. Потужний двигун – від японської моделі. А корпус зробили з української сталі наші вмільці. Тоді «Крокодил» брав активну участь у дебальцівських подіях.
До речі, до подібних унікальних машин належить і «евакобус», що рятував життя нашим воїнам, починаючи з 2015 року. Річ у тім, що транспортування поранених, навіть вже стабілізованих у медичних закладах, на відстань 200–300 кілометрів – це вже випробовування як для медиків, так і для хворих. А якщо додати до того ще якість фронтових доріг, то поїздка перетворюється на тортури.
Власне тому львівський інженер Михайло Палюх розробив і втілив в життя ідею створення медичного «евакобуса». Він взяв за основу стандартний львівський автобус ЛАЗ Лайнер-9. З самого початку з автобуса було викинуто всі стандартні крісла. Їх частково замінили лавки-трансформери вздовж салону. За потреби їх можна підняти, щоб збільшити прохід, або навпаки – опустити, утворивши у такий спосіб додаткові місця для сидіння або ліжка.
Крім цього, конструктор значно посилив каркас автобуса. І на додаткових ребрах жорсткості розмістив кронштейни для польових нош. До речі, кронштейни теж комбіновані і мобільні. Тобто у разі потреби зайві кронштейни ховаються під стелю і не заважають роботі лікарів. Саме розташування нош продумано так, що вони трішки нахилені до вікон. Це унеможливлює скачування хворого з них. Також передбачені спеціальні полички-кріплення для медичного обладнання та медикаментів. А в самій машині встановлено посилювач струму, який зі звичайної автомобільної напруги робить 220 вольт. Тобто це дає можливість включати будь-яку реанімаційну апаратуру. М’які ресори та ходова лайнера дозволяють транспортувати поранених швидко і без зайвих поштовхів. До всього ще додамо, що наразі цей рятівник може перевозити до 29 поранених одночасно.
А от за словами Віктора – водія старенького медичного УАЗа з надписом на борту «Ангел», за ним і його машиною прихильники «русского міра» у 2015 та 2016 роках влаштовували артилерійські полювання. Адже «Ангел» вивозив наших поранених прямо з поля бою.
Та часто автівки отримували і дотепні імена. Наприклад, бойовий «хаммер» отримав назву «Масажист» через те, що після поїздки в ньому вам би вже був не потрібен жоден спеціаліст цього напрямку – металеві крісла цього бойового «хлопця» розімнуть всі частини тіла краще, ніж будь-хто. А за іншою версією – кулемет цієї автівки добре змушував російських окупантів розминати м’язи, тікаючи від влучного вогню наших солдатів.
А от «Черепаху» і «Ласточку» добре знали ті, кому ці машини привозили продукти та питну воду.
Ми не будемо розповідати історій усіх автівок, що зображені на світлинах. Хтозна, може, серед них ви побачите і своїх старих знайомих. Якщо це так, то напишіть у коментарях про те, які машини були поруч з вами на війні.
