Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
Всі знімки, які ви, наші читачі, побачите в цій публікації, зроблені в різний час війни на Сході України – від весни 2014 року і до цієї осені. На них зображені наші бойові друзі – сталеві чотириколісні побратими. Кожен із них має свою потужність двигуна і вантажопідйомність. Кожен із них унікальний у своєму бойовому шляху, більшість мають власні назви. Та всі вони – обпалені війною, на час боїв були для воїнів і рідною домівкою, і захистом. Хоча… не лише. Наприклад, на одній із вантажівок, що воювала на Донецькому напрямку у 2014–2015 роках, було написано Державний Гімн України, а на водійських дверцятах зображено нотний ряд головної пісні держави… На жаль, водій автівки тоді відмовився називати своє ім’я, але сказав, що не лише має оберіг на своєму авто, але й демонструє всім, що гімн України можна співати не лише на офіційних заходах. «Це музика українського серця», – сказав тоді керманич військового авто. А от зображення веселого дельфіна і надпис на борту потужної автівки «Чарлік жив» завжди викликали усмішку, навіть у найважчі часи початку війни.
Були серед залізних воїнів з двигуном внутрішнього згорання і унікальні представники. Наприклад, «Крокодил», якого ви бачите на знімку – це авторський винахід однієї з волонтерських груп. Як розповіли нам хлопці в лютому 2015 року, ця автівка була зібрана з кількох інших. Шасі – від всюдихода. Потужний двигун – від японської моделі. А корпус зробили з української сталі наші вмільці. Тоді «Крокодил» брав активну участь у дебальцівських подіях.
До речі, до подібних унікальних машин належить і «евакобус», що рятував життя нашим воїнам, починаючи з 2015 року. Річ у тім, що транспортування поранених, навіть вже стабілізованих у медичних закладах, на відстань 200–300 кілометрів – це вже випробовування як для медиків, так і для хворих. А якщо додати до того ще якість фронтових доріг, то поїздка перетворюється на тортури.
Власне тому львівський інженер Михайло Палюх розробив і втілив в життя ідею створення медичного «евакобуса». Він взяв за основу стандартний львівський автобус ЛАЗ Лайнер-9. З самого початку з автобуса було викинуто всі стандартні крісла. Їх частково замінили лавки-трансформери вздовж салону. За потреби їх можна підняти, щоб збільшити прохід, або навпаки – опустити, утворивши у такий спосіб додаткові місця для сидіння або ліжка.
Крім цього, конструктор значно посилив каркас автобуса. І на додаткових ребрах жорсткості розмістив кронштейни для польових нош. До речі, кронштейни теж комбіновані і мобільні. Тобто у разі потреби зайві кронштейни ховаються під стелю і не заважають роботі лікарів. Саме розташування нош продумано так, що вони трішки нахилені до вікон. Це унеможливлює скачування хворого з них. Також передбачені спеціальні полички-кріплення для медичного обладнання та медикаментів. А в самій машині встановлено посилювач струму, який зі звичайної автомобільної напруги робить 220 вольт. Тобто це дає можливість включати будь-яку реанімаційну апаратуру. М’які ресори та ходова лайнера дозволяють транспортувати поранених швидко і без зайвих поштовхів. До всього ще додамо, що наразі цей рятівник може перевозити до 29 поранених одночасно.
А от за словами Віктора – водія старенького медичного УАЗа з надписом на борту «Ангел», за ним і його машиною прихильники «русского міра» у 2015 та 2016 роках влаштовували артилерійські полювання. Адже «Ангел» вивозив наших поранених прямо з поля бою.
Та часто автівки отримували і дотепні імена. Наприклад, бойовий «хаммер» отримав назву «Масажист» через те, що після поїздки в ньому вам би вже був не потрібен жоден спеціаліст цього напрямку – металеві крісла цього бойового «хлопця» розімнуть всі частини тіла краще, ніж будь-хто. А за іншою версією – кулемет цієї автівки добре змушував російських окупантів розминати м’язи, тікаючи від влучного вогню наших солдатів.
А от «Черепаху» і «Ласточку» добре знали ті, кому ці машини привозили продукти та питну воду.
Ми не будемо розповідати історій усіх автівок, що зображені на світлинах. Хтозна, може, серед них ви побачите і своїх старих знайомих. Якщо це так, то напишіть у коментарях про те, які машини були поруч з вами на війні.
@armyinformcomua
Бійці 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ планомірно та холоднокровно знищують ворога на Південно-Слобожанському напрямку. Росіяни намагаються просуватися малими групами, накопичуючи сили перед штурмами, і змушені ховатися в укриттях, які вже давно пристріляні українськими підрозділами.
Дронарі бригади НГУ «Рубіж» користуються тим, що ворог не може подолати протитанковий рів, і перетворюють його у братську могилу для росіян.
Від початку доби між українськими військами та російськими окупантами було зафіксовано 76 бойових зіткнень.
Дронарі батальйону безпілотних систем «Сапсан» 14-ї Князівської бригади показали філігранну роботу: пілот-ас майстерно обійшов ворожі антидронові сітки та уразив 130-мм гармату М-46 точним ударом у місце заряджання боєприпасів.
«Сірий та вогкий ранок понеділка» для 33-ї окремої механізованої бригади розпочався з відбиття штурму: противник атакував у дві хвилі, задіявши щонайменше шість одиниць «замангаленої» техніки в напрямку села Володимирівка.
Боєць самохідного артилерійського дивізіону Президентської бригади Андрій, позивний «Артист», який наїхав на «шлагбаум» із чотирьох протитанкових мін і дивом залишився живим, діставши контузію, розповів про той вибух, свою роботу з бусоллю та мотивацію повернутися у стрій.
від 20500 до 20500 грн
Городок (Житомирська обл.)
Військова частина А2192
від 45000 до 110000 грн
Дніпро
Рекрутинговий центр Самарського району, Самарський РТЦК та СП
від 21000 до 60000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…