Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
25 жовтня 1920 року народився видатний льотчик, двічі Герой Радянського Союзу і національний герой кримськотатарського народу Амет-Хан Султан. Він був одним із найвідоміших військових льотчиків-асів Другої світової війни. Зробив 603 бойові вильоти, особисто збив 30 та у складі групи – 19 літаків ворога. Із 1946 року працював льотчиком-випробувачем.
Султан Амет-Хан походив з кримськотатарської родини з Алупки Кримського півострова. “Летает отлично и с большим желанием, усваивает летную практику быстро и точно. В воздухе смел и настойчив, инициативен и вынослив” – таку характеристику до атестата про закінчення Качинського училища військових льотчиків отримав Амет-Хан Султан 1940-го.
Німецько-радянську війну почав лейтенантом. Спершу літав як розвідувальник, згодом – бомбардувальник. Перша повітряна перемога Амет-Хана відбулася в небі над Ярославлем. У травні 1942-го він протаранив нацистський бомбардувальник “Юнкерс”. Ліве крило винищувача Амет-Хана застрягло в палаючому ворожому літакові. Цей факт з життя льотчика став одним із найяскравіших епізодів у фільмі “Хайтарма”. Саме постать Амет-Хана була прототипом головного героя стрічки. Події розгортаються на тлі виселення радянською владою кримських татар зі своєї Батьківщини у 1944 році.
У роки війни Султан Амет-Хан здійснив понад 600 бойових вильотів, особисто збив 30, а у складі групи – 19 ворожих літаків. За героїчні вчинки йому двічі було присвоєне звання Героя Радянського Союзу, 15 бойових нагород та інші відзнаки.
Після війни досвідчений пілот не міг влаштуватися на роботу льотчиком-випробувачем. У документах завжди вказував свою національність. Друзі радили не робити цього. “У чоловіка має бути одне слово, – відповідав Амет-Хан. – Сказав – татарин, значить татарин!”. Завдяки бойовим побратимам він влаштувався до Льотно-дослідницького інституту під Москвою, де і минула решта життя льотчика. Тут він протестував понад 50 типів літаків. Він першим у Союзі здійснив автоматичну заправку літака в повітрі та відпрацювання різних систем катапультування.
“В очікуванні польотів він міг годинами мовчки стояти біля вікна кімнати для льотчиків, вдивляючись… у злітну смугу, – згадував у мемуарах “Відлітаю за мрією” льотчик Ігор Шелест. – Водночас багато курив. Спроби дізнатись про його фронтову роботу закінчувались приблизно так: “Розумієш, нічого цікавого. Муть якась в голові… і безкінечна стрілянина… Є погода, немає погоди. Дощ – нари в землянці. Сонце – знову ввечері двох-трьох недорахувались… Нічого цікавого”.
1951-го Амет-Хан випробовував пілотовану модель радянської протикорабельної ракети. Був представлений до третьої Зірки Героя Радянського Союзу. Лаврентій Берія згадував, що Сталін, побачивши у списку представлених до нагород ім’я Амет-Хана обурювався: “Як це татарина допустили до надсекретних випробувань?”. Втретє Героя не дали, натомість – Сталінську премію та орден Червоного Прапора. “За великий внесок у створення та вдосконалення вітчизняної техніки, мужність, проявлені під час проведення випробувальних робіт”.
1956-го став одним із підписантів листа до ЦК КПУ з проханням реабілітувати кримських татар, дозволити їм повернутись на Батьківщину.
1 лютого 1971 року під час виконання випробувального польоту Султан Амет-Хан загинув разом зі своїм екіпажем.
Джерело: УІНП
