Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
На Хмельниччину прийшло чергове горе, спричинене війною. 12 жовтня у Київському військовому госпіталі помер Олександр Фарина. 26-річний військовослужбовець перебував на Сході у складі окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. У квітні цього року він зазнав важких поранень.
Військовий родом з Хмельницького. Активно займався боксом у спортклубі «Авангард». Служив у полку спецпризначення, кілька ротацій відбув на Донбасі. Згодом, уже у складі гірських піхотинців, відбув на схід України.
— Сашко був веселим, життєрадісним і надійним товаришем, душа компанії, гарний спортсмен, завжди готовий прийти на допомогу, — сказав Андрій, товариш Олександра.
Після важкого поранення у живіт та ноги хмельничанин тривалий час лікувався, переніс двадцять складних операцій. Військові медики боролися за його життя, однак врятувати молодого захисника України не вдалося. Серце бійця зупинилось…
Шість років на війні… Він не встиг одружитись і створити сім’ю. Молодий воїн приєднався до небесного бойового братства подолян. Сотні хмельничан, побратимів, друзів та однокласників прийшли провести та віддати шану полеглому захисникові.
Поховали Олександра Фарину на Алеї Героїв міського кладовища.
