Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Ми – сильні, сучасні, перспективні. Ми вміємо брати на себе відповідальність. Ми готові платити найвищу ціну за свою свободу. Ми добре знаємо своїх ворогів і точно вже розуміємо будь-яку політичну підступність. Ми не сумніваємось у своїх друзях. Тому що ми – зріла нація, яка має пантеон великих захисників і чітко розуміє свої цивілізаційні цілі. Сьогодні, до речі, той самий найважливіший день, коли маємо говорити спільно, в один голос. Говорити про те, що ми всі – українці і в цьому світі у нас є лише одна Україна, яку ми завжди маємо захищати. Бо це наше серце, наш дух, наші мрії, наша доля.
Уже сьомий рік сенс цих слів дуже практичний. Це не просто щось обов’язкове та суто офіціозне, що маємо пафосно промовляти з нагоди визначного дня. Наявна сьогодні збройна агресія проти України назавжди закрила для нас можливість легковажно ставитися до питань захисту державності. Згадайте час, коли війна тільки починалася: все вмить стало справжнім, ожививши багато епізодів зі сторінок нашої буремної національної історії, яка до того могла здаватися чимось далеким і фантастичним. У 2014 році все стало інакшим. Герої стали героями, а вороги – ворогами. І ми нарешті зрозуміли, що таке бути справжнім захисником країни, коли щодня доводиться міняти своє особисте життя на можливість щасливого життя всієї України.
Скільки разів ми, українці, втрачали наші історичні можливості. Та скільки разів знаходили нові, щоб урешті здобути свою незалежну державу. Яку наш народ багато років самовіддано захищає від поневолення. Це справді всенародна справа.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять героїв, які віддали життя за свободу та самостійність України. Їхній подвиг пам’ятатимуть усі прийдешні покоління українців. Це абсолютна істина.
Сьогодні ми говоримо слова вдячності кожному, хто захищає нашу державу у Збройних силах, виконуючи свій обов’язок з честю. Кожному, хто працює заради безпеки України у спеціальних службах. Та кожному, хто пам’ятає, що легальна праця й сумлінна сплата податків є чесним внеском також і в нашу національну оборону, що допомагає їй бути системною та сучасною.
Народ неможливо здолати. Ніколи. Українці так довго і з таким болем ішли до своєї державності, що тепер точно не відступатимуть. Скільки б хтось не розривав наше суспільство спекуляціями, як би не грався з людськими емоціями й чим би не погрожував державі за столом переговорів. Україна була, є й буде. Це – справжнє. І це вже історично доведений факт.
Слава захисникам України!
Слава Україні!
