Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Радарна система траєкторних вимірювань MFTR-2100/40 була придбана кілька років тому в данської компанії. Її основне призначення – випробування сучасних зразків українського озброєння. Унікальне обладнання дозволяє з великою точністю фіксувати параметри польоту різноманітних об’єктів: від літаків та БПЛА до ракетних та артилерійських боєприпасів різних калібрів, і навіть куль.
– Аналогів подібній системі в Україні немає. Це надзвичайно важливе обладнання було вкрай необхідне для проведення випробувань об’єктів, що рухаються у просторі – розповідає один зі співробітників Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. – Поява нового зразка озброєння пов’язана з виникненням аспектів, які неможливо урахувати на стадії його розробки і виготовлення. Зрозуміти та перевірити їх можна лише під час льотного експерименту. Чим більше інформації про об’єкт ми отримаємо на випробуваннях, тим швидше підприємство внесе відповідні поправки та поставить свою зброю до війська.
Систему змонтовано на мобільній транспортній базі. У ролі тягача виступає автомобіль високої прохідності MAN з кунгом. В останньому, окрім обладнання для операторів, є все необхідне для тривалої роботи в автономних умовах. Завдяки його мобільності комплекс успішно використовують під час випробувань зразків ОВТ на різних полігонах України.
Комплекс має три основні вимірювальні канали, розміщені на єдиному опорно-поворотному пристрої: основний фазометрично-допплерівський радіолокаційний та два оптичні – телевізійний і тепловізійний. Це дає змогу оператору відстежувати точну траєкторію, дальність, швидкість будь-якого об’єкта в повітрі. За допомогою радіолокаційного каналу радар може автоматично супроводжувати до 256 об’єктів на дальність до 250 кілометрів.
– Завдяки телевізійній та тепловізійній камерам ми можемо візуально спостерігати об’єкт на відстані до 30 кілометрів. Це дає набагато більш достовірні дані, якщо порівнювати лише з радіолокацією. Наприклад, коли ми візуально спостерігаємо ракету, то можемо побачити, як відділяються ступені, або певні допоміжні вузли, а в разі позаштатної ситуації – побачити, що пішло не так, – говорять фахівці ДНДІ ВС ОВТ.
За час роботи з комплексом випробувальні бригади Інституту провели низку важливих випробувань. Зокрема, снарядів, мін, мінометів різних калібрів, крилатої ракети «Нептун», ракетних комплексів різних типів та призначення.
– Комплекс записує всі дані та може відтворити їх повторно в будь-якій конкретній точці польоту. За необхідності ми надаємо розробникам озброєння увесь профіль польоту та проводимо глибокий аналіз отриманої інформації, – зазначили військові.
В Інституті сподіваються на подальше оснащення полігонно-випробувальної бази новим вимірювальним обладнанням. Зокрема йдеться про закупівлю другого комплекту радарної системи типу MFTR.
– Коли ми говоримо, наприклад, про випробування ракетного озброєння високої дальності, то в такому разі однієї станції буде замало, – відмічають дослідники.
За словами військових, щоб отримати більш детальну картину всієї траєкторії, необхідні як мінімум дві такі системи. Одна має «проводжати» об’єкт, інша – його «зустрічати». До того ж окремі станції можна підключати до єдиної системи. Подібний комплект апаратури дозволить створити так звану вимірювальну трасу. Досвід створення таких трас був ще за часів СРСР. Одна з них брала свій початок за Уралом, а її фінішна точка розміщувалась у Криму на полігоні «Чауда».
Як зазначають фахівці, оснащення лабораторно-випробувальної бази ДНДІ ВС ОВТ новітніми засобами траєкторних вимірювань дозволить створити сучасну мобільну уніфіковану багатопрофільну полігонно-випробувальну базу для проведення випробувань практично всієї номенклатури ОВТ різного ступеня складності як в інтересах ЗС України, так і інших суб’єктів безпеки та оборони України.
Фото ДНДІ ВС ОВС
