Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Керівник структури цивільно-військового співробітництва Володимир Лямзін розповів про допомогу груп «сіміків» мешканцям населених пунктів на лінії розмежування, найпекучіші гуманітарні проблеми на Донбасі й вдосконалення роботи ЦВС.
— Розкажіть про передумови та необхідність запровадження такої структури у Збройних Силах України?
— Від початку агресії Російської Федерації проти України в умовах так званої гібридної війни цивільно-військове співробітництво стало адекватною відповіддю на нові загрози. Насамперед це стосується взаємодії ЦВС із цивільним населенням та органами влади з уживання запобіжних заходів для недопущення перешкоджання діям військ, блокування військових колон на шляхах пересування, місць дислокації, районів дій військ чи обмеження свободи їхнього переміщення.
Окупація Криму, розв’язана Росією гібридна війна на Сході України спонукали наше військо не тільки змінювати тактику своїх дій, а й шукати й втілювати абсолютно новий для нас комплексний підхід до планування та проведення операцій, що ґрунтується на досвіді й основних принципах збройних сил держав НАТО.
У Збройних Силах пілотний проєкт із ЦВС розпочато ще у червні 2014-го, у результаті чого створено відповідну структуру, котра вже п’ять років поспіль успішно виконує поставлені завдання як у районі проведення операції Об’єднаних сил, так і на мирній території.
Зауважу, що ЦВС стало першою у ЗС України структурою, сформованою за стандартами НАТО.
— Із якими повсякденними завданнями стикаються підрозділи цивільно-військового співробітництва?
— Нашими основними завданнями є безперервне збирання й аналіз даних щодо стану цивільного середовища. Це дає змогу прогнозувати можливе ставлення цивільного населення до дій військ, визначити негативні чинники та допомагає командуванню вчасно їх нейтралізувати чи значно зменшити. Не варто забувати і про важливість цивільно-військової взаємодії, роботи з органами державної влади, міжнародними неурядовими організаціями та громадськими об’єднаннями, інформування населення, сприяння у наданні мешканцям гуманітарної допомоги, а також координації виконання робіт із відновлення інфраструктури й розмінування місцевості.
— Донбас — регіон із надвисоким ризиком травмування населення вибухонебезпечними предметами. Як розв’язується питання мінної безпеки?
— Задля профілактики з цивільним населенням, особливо дітьми та молоддю, проводять заняття із дотримання заходів безпеки під час поводження із вибухонебезпечними предметами.
Водночас слід зауважити, що протягом п’яти років триває розмінування у Донецькій та Луганській областях. У результаті групами розмінування ЗС України, Державної спеціальної служби транспорту та Державної служби України з надзвичайних ситуацій перевірено понад 36 тис. гектарів території, очищено майже 2 тис. км доріг, сто гектарів акваторії, знешкоджено (знищено) понад 475 тис. вибухонебезпечних предметів.
Для прискорення заходів розмінування Міністерство оборони залучило міжнародні неурядові організації: The HALO Trust, Данську групу з розмінування (DDG), Швейцарський фонд із протимінної діяльності (FSD). Крім того, від 2019 року до виконання заходів протимінної діяльності долучилися такі національні неурядові оператори, як ТОВ «Демінінг Солюшнс» і ТОВ «Демайнінг Тім Фром Юкрейн». Ці організації діють виключно завдяки фінансуванню донорами.
Від цих організацій залучено 30 груп розмінування загальною чисельністю 332 особи.
Згадані заходи частково координують об’єднані центри та групи цивільно-військового співробітництва, безпосередньо забезпечуючи безпеку пересування й виконання робіт на місцях.
— Які найпекучіші проблеми місцевого населення доводиться розв’язувати?
— Наші підрозділи першими з-поміж військових стикаються з реаліями життя цивільних і у межах своєї компетенції й можливостей організовують та координують відновлення інфраструктури, електро- і водопостачання, доставки та супроводу гуманітарних вантажів для цивільних мешканців уздовж лінії бойового зіткнення. ЦВС активно співпрацює з органами влади, міжнародними неурядовими організаціями та громадськими об’єднаннями, оскільки добре знає про найгостріші проблеми місцевих жителів і пріоритети їх розв’язання.
В умовах гібридної війни, яку веде РФ, існує і гостра проблема доступу до правдивої інформації. Це, безумовно, впливає на свідомість наших громадян, які перебувають на лінії бойового зіткнення та обмежені у виборі джерел інформації. ЦВС допомагає населенню й у цьому.
2014 року виникла нагальна потреба впровадити механізм пошуку і повернення (обміну) тіл загиблих захисників України як із підконтрольної Уряду території, так і з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. У межах цивільно-військового співробітництва започатковано гуманітарний проєкт ЗСУ «Евакуація 200» і створено тимчасові групи з транспортування й пошуку загиблих воїнів. Вони дотепер здійснюють пошук, вилучення тіл (останків) загиблих наших військових, транспортують їх до спеціальних медустанов із метою ідентифікації та/або до місця поховання чи передавання родичам.
Наразі в Управлінні цивільно-військового співробітництва створено відділ репатріаційних заходів і пошукової роботи. Окремо зауважу, що тільки у ЗС України існує така специфіка роботи для підрозділів ЦВС. Це пов’язано передовсім із необхідністю пошуку зниклих безвісти та загиблих воїнів на тимчасово окупованих територіях.
— Як відбувається навчання фахівців та формування підрозділів цивільно-військового співробітництва?
— Особовий склад, який готується до відрядження у складі підрозділів ЦВС до району проведення операції Об’єднаних сил, проходить відповідну підготовку на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.
Для постійного ж складу ЦВС регулярно проводять курси підвищення кваліфікації на базі Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка, а також в іноземних військових вишах і центрах підготовки країн-членів Альянсу (Нідерланди, Італія, ФРН, Польща та Румунія).
Набутий за кордоном досвід у напрямку цивільно-військового співробітництва вкрай важливий в умовах переходу на функціонування відповідно до стандартів НАТО й сумісності під час виконання спільних операцій країн-партнерів.
— Чи планують якісь зміни у діяльності ЦВС?
— Певна річ. Бо система ЦВС постійно вдосконалюється. Це, насамперед, пов’язано з тим, що, орієнтуючись на стандарти НАТО, ми адаптували її до використання на території своєї держави.
Основним завданням наразі є вдосконалення системи ЦВС, обмін досвідом і набуття спроможностей для успішного виконання завдань за призначенням у складі Збройних Сил України та за сумісництвом із країнами-членами Альянсу.
Владислав Тичина для АрміяInform
