Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Вони мають втомлені погляди, сірі від вогню обличчя й руки. Та кожен із них сильний духом і мужній. На знімках бачите солдатів, які рішучо і самовіддано перешкодили лісовим пожежам знищити такі населені пункти, як Лобачеве, Трьохізбенка та Лопаскине. Майже дві доби без відпочинку і сну ці люди працювали у самісінькому «пеклі», – куди не доїжджали підрозділи пожежників. Лопатами, сокирами та ручними пилами вони зробили те, що ворог вважав неможливим – зупинили організовані лісові пожежі, що підступно спричинили окупанти.
Аби зрозуміти, що таке лісова пожежа, уявіть себе всередині велетенської печі, де навколо зі страшним тріскотом і гуркотом вигорають 20-метрові дерева. Розпечене повітря, здається, випалює не лише шкіру, але й легені та висушує очі. Проте там, за спиною, залишаються будинки звичайних мирних людей. І якщо зараз не встояти, то все це забере вогонь, який розпалили наші вороги.
До речі, факти підпалів скоро будуть документально встановлені. Адже не можуть одночасно в лісах уздовж сотень кілометрів виникнути до 50 осередків пожежі. Та вже і тепер українські бійці на спостережних постах розповідають, що помічали таку активність ворога та передали компетентним органам докази застосування з боку російських найманців сигнальних ракет, якими запалювали сухостій на нашому боці.
– Ми чітко розуміємо, що підпалюючи нашу землю, ворог переслідує одночасно кілька цілей, – каже командир передового підрозділу Олександр. – Перше – це знищити наші позиції та інженерні загородження, друге – максимально деморалізувати особовий склад і налаштувати проти нас місцеве населення і третє – завдати шкоди українському лісовому господарству й екології. Але дзуськи їм! Наші позиції не ушкоджено. Від пожеж ми стали лише завзятішими, бо навіть той, хто почав сумніватись, тепер переконався, що ворог, навіть коли не стріляє з гармат, все ж залишається ворогом. А прості люди побачили, хто ми, а хто вони. Відтак, допомагають нам, намагаються підтримати, пропонують попрати, просякнуті димом однострої та нагодувати…
Загалом, за даними ДСНС, пожежею було охоплено понад 1000 гектарів лісів Луганщини.
– Деструктивні й варварські дії окупантів не піддаються ніякому здоровому глуздові, – каже підполковник Петро Горкуша. – Ці підпали ще раз довели, що будь-які заяви маргіналів про любов до України – це чергова брехня. Але ми зробимо все, щоб не допустити знищення майна наших громадян.
Станом на час підготовки матеріалу в гущавинах лісів ще залишались окремі осередки вогню. Воїни Збройних Сил України гасять їх попри ризик і виснаження. Так діють справжні патріоти своєї Батьківщини.
Сили оборони України 1 та 2 квітня уразили нафтопереробний завод «Башнефть-Новойл», ворожий полігон та інші об’єкти противника.
Через масований повітряний російський удар 3 квітня є руйнування в Обухівському, Бучанському та Фастівському районах Київської області.
Контррозвідка Служби безпеки запобігла новим спробам ворога зареєструвати термінали супутникового зв’язку «Старлінк» на території України.
Сили оборони України уразили низку ворожих складів, район зосередження та нафтобазу російських загарбників.
На Куп’янсько-Лиманському напрямку росіяни намагаються форсувати річку Жеребець.
Сержант Олексій з позивним «Алєкс» міг поїхати працювати до Лондона, але після початку повномасштабного вторгнення добровільно став до війська.
Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….