У Чернігові оголосили вирок місцевому блогеру Григорію з ніком «Звичайний хлопець», який на своєму YouTube-каналі розповідав, як чинити опір співробітникам ТЦК. Про це йдеться у вироку…
Бойові літаки – найбільш наукомісткий, технологічний і коштовний вид озброєння будь-якої армії світу. Вартість сучасного літака вимірюється сотнями мільйонів доларів, а робота над його створенням – мільярдами. І навіть, маючи достатній фінансовий ресурс, існує цілий комплекс складових, який країна must have, аби створити бойовий літак: необхідний науковий потенціал, технологічні можливості та виробничі потужності. Саме тому у світі існує лише з десяток виробників бойових літаків. До того ж виробництво авіатехніки здебільшого здійснюється в кооперації.
Але навіть найбагатші держави світу не поспішають переозброювати свої ВПС новими літаками винищувальної, ударної чи штурмової авіації – занадто дорого. Звісно, робота над створенням нових поколінь літаків не припиняється. Вони надходять у війська, але в обмеженій кількості. Основну ж ставку роблять на модернізацію наявних, постійно покращуючи їхні характеристики.
Наприклад, основні бойові винищувачі ВПС США F-15 Eagle та F-16 Fighting Falcon, прийняті на озброєння у 1976 та 1978 роках відповідно. Завдяки низці вдалих модернізацій розробникам вдалося підняти покоління літаків до 4++. А вдалі й надійні конструкції планерів забезпечили майже півстолітню експлуатацію…
Ставку на модернізацію наявного парку авіатехніки зробила і Україна. Суттєво наростивши авіапарк з початком війни, постала необхідність підвищити їх бойові характеристики. Розпочалася робота одразу в кількох напрямках: розробка нових засобів ураження, забезпечення захисту літаків від сучасних засобів ураження ворога та модернізація авіоніки. Розглянемо останній пункт.
Нагадаємо, що ж таке «авіоніка»? Це – сукупна назва всіх електронних систем, що забезпечують процес польоту літака та виконання бойових завдань. Сюди входять системи зв’язку, навігації, індикації, управління польотом, попередження зіткнень, метеоспостереження, керування літаком, виявлення цілей, управління озброєнням, електронно-оптична система, а також радари і сонари. По суті, це мозок літака разом із п’ятьма органами чуття.
Першим викликом для вітчизняних підприємств у 2014 році стало налагодження процесу модернізації літаків під час ремонтно-відновлювальних робіт на вітчизняних авіаремонтних заводах. До цієї роботи залучили цілу групу підприємств оборонно-промислового комплексу України. Одне з яких – компанія «Радіонікс» – технологічне підприємство приватного сектору оборонки, що спеціалізується на розробці, виготовленні, модернізації, технічному обслуговуванні та ремонті бортових радіолокаційних систем і оптико-електронного обладнання. «Радіонікс» входить до складу Ліги оборонних підприємств України.
Компанія змогла створити замкнений цикл розробки та виробництва окремих складових електронних систем літака, запропонувати військовим цікаві проєкти, в наслідок чого отримала держоборонзамовлення на модернізацію літаків МіГ-29 та Су-27 українських Повітряних Сил. Загалом, з 2014-го року на десятках літаків винищувальної, транспортної авіації, а також бомбардувальниках та розвідниках було відновлено та замінено окремі складові електронних систем із сучасною елементною базою.
Завдяки плідній співпраці й конструктивному діалогу між апаратом головного інженера Повітряних Сил та конструкторськими бюро оборонних підприємств удалося досягти успіхів у певних напрямках роботи щодо покращення характеристик літаків Повітряних Сил. Наразі триває ціла низка дослідно-конструкторських робіт із модернізації МіГ-29, Су-24, Су-25, Су-27. І компанія «Радіонікс» займає в цьому процесі свою нішу. Підприємство має хороші напрацювання в напрямку оновлення радіолокаційно-навігаційних комплексів, систем прицілювання та засобів РЕБ. Є успіхи у модернізації окремих блоків квантових оптико-локаційних станцій (КОЛС).
В апараті головного інженера авіації Командування Повітряних Сил зазначають: курс модернізації літаків – на повне оновлення авіоніки.
– Нас цікавить повна заміна квантових оптико-локаційних станцій на системи нового покоління, – говорить головний інженер авіації Командування логістики Командування Повітряних Сил генерал-майор Петро Скоренький. – Враховуючи, що держпідприємства виконують повний цикл ремонту, гострої потреби у заміні окремих блоків систем сьогодні немає. Ми бачимо значні успіхи у сфері модернізації та розробки нових елементів авіоніки. Очікуємо, що в найближчому майбутньому конструктори запропонують Повітряним Силам нові, значно надійніші та ефективніші комплекси, які на порядок покращать бойові можливості літаків Повітряних Сил.
