У Збройних Силах України продовжується впровадження стандартів НАТО. На шляху до Альянсу ще багато роботи, але сотні стандартів вже імплементовано в українській армії на різних рівнях в оперативній, матеріальній та адміністративній сферах. Зокрема в Управлінні стандартизації, кодифікації та каталогізації Міністерства оборони України про це детальніше розповіли кореспонденту АрміяInform.
Так, розгляд стану запровадження стандартів НАТО у повсякденну діяльність Збройних Сил України варто почати з оцінки положень стратегічних державних документів у сфері безпеки та оборони. Зокрема положеннями Стратегії національної безпеки України передбачається «забезпечення максимальної взаємосумісності Збройних Сил України зі збройними силами держав-членів НАТО шляхом запровадження стандартів Північноатлантичного альянсу».
Також, Воєнною доктриною України визначається розвиток Збройних Сил України за західними стандартами та досягнення ними повної сумісності з відповідними силами держав-членів НАТО.
Стратегічним оборонним бюлетенем України передбачено, що для проведення оборонної реформи в Україні, поступового нарощування оперативних спроможностей Збройних Сил України, інших складових сил оборони, запровадження стандартів НАТО та більш раціонального використання оборонних ресурсів передбачається серед інших заходів здійснити законодавче врегулювання процедур стандартизації та приведення їх у відповідність із вимогами Альянсу.
Окрім згаданих документів, завдання із запровадження стандартів НАТО визначаються також щорічними Річними національними програмами під егідою Комісія Україна – НАТО, Планами пріоритетних дій уряду тощо.
Часто виникає запитання: Які стандарти НАТО є пріоритетними для запровадження? Першочерговість опрацювання стандартів НАТО для держав-партнерів визначається пакетом Цілей партнерства Україна ‒ НАТО, який формується під час Процесу планування та оцінки сил, оновлюється кожні два роки і схвалюється на рівні глав постійних делегацій держав-членів Альянсу.
Інше часте питання: для кого призначені стандарти НАТО – виключно для ЗС України, для всіх складових сектору безпеки і оборони України, чи, зокрема, центральних органів виконавчої влади?
Звичайно, що більшість оперативних та адміністративних стандартів НАТО призначені для запровадження в Збройних Силах України.
Водночас стратегічними оборонними документами України, які згадані вище, передбачена взаємосумісність з військами/силами Альянсу та збройними силами держав-членів НАТО не лише Збройних Сил України, а й інших складових сектору безпеки і оборони, наприклад, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України та інші. Тобто, доцільно розглядати необхідність запровадження в цих структурах певного відсотка стандартів НАТО, як-от з питань планування операцій, логістики, медичного забезпечення тощо, особливо тих, які передбачаються цілями партнерства.
Запровадження матеріальних стандартів потребує зі свого боку залучення можливостей оборонно-промислового комплексу та інших підприємств промисловості. Окрім того, існують стандарти НАТО, запровадження яких неможливе без залучення центральних органів виконавчої влади.
Для прикладу, стандарт НАТО AJP-2.2 «Процедури ведення контррозвідувальної діяльності та забезпечення безпеки» належить до компетенції Служби безпеки України і може бути запроваджений лише нею із залученням інших складових сил оборони. А запровадження широко відомого STANAG 4107 «Взаємне визнання державного гарантування якості та використання союзницьких публікацій з гарантування якості (AQAP)» неможливе без залучення підприємств оборонно-промислового комплексу. Також, запровадження НАТО AJP-4.5 «Союзна спільна доктрина щодо підтримки держави-господаря» потребує, окрім Міністерства оборони та Збройних Сил України, залучення щонайменше, але не обмежуючись, Міністерства закордонних справ, Міністерства фінансів, Міністерства інфраструктури, Державної податкової служби, Державної митної служби, Державної прикордонної служби.
Отже, можна зробити висновок, що запровадження стандартів НАТО – це не виключне зобов’язання Збройних Сил України, а конкретна цілеспрямована робота всіх складових сектору безпеки і оборони України.
Скільки стандартів впроваджено? Відповідно до чинного на сьогодні пакета Цілей партнерства Україна ‒ НАТО, опрацюванню з метою ухвалення рішення щодо доцільності застосування їхніх положень (норм, вимог) у діяльності Міноборони та Збройних Сил України підлягають 219 стандартів НАТО.
Станом на 1 червня цього року відповідно до Цілей партнерства опрацьовано 109 національних документів НАТО, 50% від тих, що підлягають опрацюванню в рамках Цілей партнерства, з них:
- запроваджено 82 нормативні документи НАТО (далі – НД НАТО) (37 %), на основі положень яких розроблено 101 національний та військовий нормативно-правовий акт і нормативний документ (далі – національний документ), з них у І півріччі 2020 року запроваджено 2 НД НАТО шляхом розроблення 6 національних документів;
- стосовно 16 НД НАТО – ухвалено позитивне рішення щодо їхнього запровадження у 2022 – 2025 роках;
- стосовно 11 НД НАТО – ухвалено рішення щодо недоцільності застосування їхніх положень (норм, вимог) у діяльності МОУ та ЗСУ через їхнє скасування без заміни чи відношенням до інших складових сил оборони (наприклад, питання контррозвідки, що належать до компетенції Служби безпеки України);
- 110 НД НАТО підлягають опрацюванню до грудня 2020 року в рамках виконання Програми Міністерства оборони України з військової стандартизації на 2019 – 2021 роки, з них:
- стосовно 83 – ухвалено рішення щодо запровадження;
- щодо 27 – здійснюється аналіз.
Окрім того, у І півріччі 2020 року проводились роботи із запровадження стандартів НАТО й поза межами Цілей партнерства (у рамках Дорожньої карти оборонно-технічного співробітництва, за результатами науково-дослідних робіт, участі у спільних з НАТО навчаннях тощо). Так, у І півріччі 2020 року запроваджено 3 НД НАТО шляхом розроблення 3 національних документів.
Загалом, у рамках досягнення Цілей партнерства та поза ними вже запроваджено 231 НД НАТО шляхом розроблення 250 національних документів.
