У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Маленька Златочка гордо вдягає кулон «Батьківське серце», коли збирається до школи, та обіцяє ні в якому разі не загубити важливий оберіг, а мати першокласниці лиш потай втирає сльози. Про це повідомляє АрміяInform.
— Відтепер «Батьківське серце» завжди оберігатиме мою школярку, — каже Катерина, мати Злати Зулінської. — Це дуже зворушливий оберіг, і на нагородженні було дійсно важко… Адже лише з Вінниччини більше ніж сотня діток залишились без батька, а це не просто статистика, за кожною історією — своя трагедія…
Злата не знає життя без війни. Коли вона тільки-тільки народилась, тато, Сергій Зулінський, пішов на фронт. А у січні 2015-го, коли дівчинка була зовсім крихіткою, батька не стало. Тридцятирічний чоловік загинув в останньому бою за Донецький аеропорт. Десантники потрапили під обстріл, коли їхали забирати поранених із летовища.
Першокласниця бачить тата лише на фото. Зазвичай, у військовій формі, щасливо усміхненого… Вона полюбляє гордо блукати вулицею, названою його ім’ям, роздивлятись батьківський орден «За мужність», та ніщо не замінить банального: «Па, пішли гратись!»…
— Злата пишається батьком, хоч ще й не надто усвідомлює, що таке війна, — додає мати дівчинки. — Ми ходимо на цвинтар, до стели загиблим, зустрічаємося з іншими дітками загиблих Героїв на свята. На щастя, волонтери про нас не забувають. Переконана, що донечка повинна знати історію країни, яку захищав її тато. А ще я точно знаю, що коли вона стане дорослою, обов’язково розповідатиме про нього своїм дітям та внукам.
Довідково: Днями 114 пам’ятних відзнак «Батьківське серце» вручили дітям героїв Вінниччини, які загинули під час російсько-української війни.
