Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Сьогодні поблизу населеного пункту Красногорівка через зухвалі дії російських окупантів знову вирувала пожежа. Почалося все ще перед світанком. За інформацією пресофіцера підрозділу ДШВ капітана Олександра, близько 04.00 ранку на позиції поблизу Красногорівки черговий на спостережному посту зафіксував поодинокий постріл із ручного гранатомета. Розрив прийшовся в полі десь за триста метрів від нашої позиції. Через декілька хвилин з місця, куди впала граната, пішов дим. Черговий доповів командиру, що спостерігає задимлення поблизу наших траншей. Командир ВОПу віддав наказ особовому складу зайняти свої позиції згідно з бойовим розрахунком і бути готовими до бою. Але вже близько четвертої ранку десантники були змушені вступити в бій.
На цей раз з вогнем, який за лічені хвилини, завдяки східному вітру, дістався позицій підрозділу ДШВ. Особовий склад не вагаючись приступив до локалізації пожежі. Воїни, використовуючи лопати, кірки та пили зупинили розповсюдження полум’я. Всі діяли рішуче і швидко. Спочатку здалося, що вогонь вдалося приборкати. Але вже об одинадцятій ранку він сполохнув з новою силою. Вітер посилився і вогонь дістався навіть окопів та бліндажів. На допомогу військовослужбовцям прибули пожежники. Гасіння пожежі ускладнювалося тим, що полум’я розповсюджувалося замінованими ділянками місцевості й виникла небезпека вибухів мін та інших боєприпасів. Також була вірогідність того, що ворог, скориставшись екстремальними обставинами, міг вдатися до інших провокаційних дій.
Командування прийняло всі необхідні міри, аби не допустити цього сценарію. У протипожежних заходах була залучена додаткова техніка і засоби пожежогасіння. Попри складну ситуацію, військовослужбовці повністю контролюють небезпечну ділянку оборони.
