Про особливості 14-денного періоду адаптації бійців у бойових частинах після проходження БЗВП та фахової підготовки АрміяInform розповів начальник групи інструкторів 127-ї окремої важкої механізованої бригади сержант…
АрміяInform продовжує інформувати читачів з поширеними на офіційному сайті НАТО міфами Росії про Альянс.
Міф: Росія має право бути проти створення інфраструктури НАТО на території країн-членів Альянсу в Центральній та Східній Європі.
Факт: Відносини між НАТО та Росією визначені Основоположним актом про взаємні відносини, співпрацю та безпеку, ухваленим країнами Альянсу та Росією 1997 року й підтвердженим на саміті НАТО – Росія в Римі (2002 рік) та у Лісабоні (2010 рік).
В Основоположному акті сторони зафіксували, що «за сучасних та за передбачуваних майбутніх умов безпеки Альянс здійснюватиме колективну оборону та виконання інших завдань через забезпечення необхідного рівня оперативної сумісності, злагодженості та здатності забезпечувати підкріплення, а не шляхом додаткового постійного розміщення суттєвих бойових сил. Відповідно він використовуватиме належну інфраструктуру, сумірну зі вказаними завданнями. У цьому контексті, за необхідності, посилення може відбуватися у разі захисту від загрози агресії та у випадку дій з підтримання миру відповідно до Статуту ООН та керівних принципів ОБСЄ, положень Віденського документа 1994 року та узгоджених заходів транспарентності. Росія проявлятиме аналогічну стриманість щодо розміщення своїх звичайних збройних сил в Європі».
Відповідно як розвиток інфраструктури, так і заходи посилення є однозначно дозволеними Основоположним актом, отже, і самою Росією.
Міф: Українська влада після Революції Гідності була нелегітимною.
Факт: Тодішнього Президента України Петра Порошенка було обрано 25 травня очевидною більшістю голосів після виборів, які ОБСЄ оцінила як демонстрацію «рішучого наміру влади провести справжні вибори згідно зі своїми міжнародними зобов’язаннями та з повагою до основоположних свобод громадян». Повідомлення про серйозні обмеження стосувалися лише районів, контрольованих сепаратистами, які впродовж виборів докладали «дедалі більше зусиль, аби зірвати процес».
Тогочасний парламент було обрано 26 жовтня під час виборів, які ОБСЄ оцінила як «повністю конкурентні та такі, що пропонували виборцям реальний вибір, з повагою до основоположних свобод». Було зазначено, що «виборчі органи докладали рішучих зусиль, щоб організувати вибори на всій території країни, проте їхнє проведення було неможливим у частині районів Луганської та Донецької областей, а також на Кримському півострові».
Зрештою, російські очільники продовжують стверджувати, що в українському парламенті та уряді переважають «нацисти» та «фашисти».
Українські виборці тоді зробили свій однозначний вибір на підтримку єдності й поміркованості, а не сепаратизму та екстремізму, що яскраво показав тодішній склад українського парламенту.
Іншими словами, і президент, і парламент були легітимними, на відміну від дій сепаратистів, яких підтримує Росія.
Міф: НАТО порушує Договір про нерозповсюдження ядерної зброї.
Факт: На Варшавському саміті Альянсу в липні 2016 року країни НАТО підтвердили свою цілковиту підтримку Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).
Розміщення ядерної зброї США на теренах країн НАТО повністю відповідає положенням ДНЯЗ. До того ж система ядерної оборони НАТО з’явилася раніше, ніж ДНЯЗ. Питання, пов’язані з цією системою, детально обговорювали під час переговорів, що передували укладенню цього Договору. Однак Росія посилила свою ядерну риторику, активізувала проведення ядерних навчань і регулярно відпрацьовує сценарій швидкої ядерної ескалації. РФ погрожує також розмістити в Калінінграді та Криму ракети, здатні нести ядерну зброю. Подібна поведінка та висловлювання Росії не сприяють підвищенню рівня прозорості та передбачуваності.
Міф: Призупиненням практичної співпраці з Росією НАТО підриває безпеку.
Факт: У 2014 році Альянс повністю призупинив практичну співпрацю з Росією через її агресивні дії в Україні. Така співпраця передбачала проєкти щодо Афганістану, боротьби з тероризмом та наукового співробітництва. Свого часу ці проєкти мали практичні результати, але їхнє призупинення не підірвало безпеку чи нашу спроможність протистояти загрозам на кшталт тероризму.
НАТО чітко заявило про свою позицію: Альянс і надалі прагнутиме до конструктивних відносин з Росією. Але поліпшення у відносинах НАТО з Росією залежить від чітких і конструктивних змін в діях Росії — змін, що доводили б відповідність цих дій до норм міжнародного права та міжнародних зобов’язань Росії.
Міф: Північноатлантичний альянс відмовився від проєкту з дистанційного виявлення вибухових речовин.
Факт: Проєкт з дистанційного виявлення вибухових речовин, який було започатковано у 2009 році, ніколи не заморожували й не призупиняли. Його було завершено, як і було плановано, наприкінці 2013 року.
Проєкт був виконаний у рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» під проводом консорціуму лабораторій і науково-дослідних установ. Склад учасників проєкту мав у своєму складі Францію, Німеччину, Італію, Нідерланди та Росію. Проєкт об’єднав різні технічні підходи та технології, що уможливлюють виявлення, розпізнання, локалізацію та простежування у громадському транспорті потенційних терористів-смертників з вибуховими пристроями.
Це був проєкт технологічного впровадження. Як і у разі з іншими подібним проєктами, його кінцевою метою є практичне застосування системи, створеної в процесі його виконання. Північноатлантичний альянс заохочував учасників проєкту до комерційного використання розроблених ними технологій; деякі з цих технологій вже можна придбати на ринкових засадах.
