Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Сьогодні прапор нашої держави урочисто піднімався не лише на майданах українських міст, у військових частинах, але й безпосередньо на передовій.
На одній з бойових позицій в районі ООС побувала і наша мобільна пресгрупа. У районі населеного пункту Водяне, що поблизу Маріуполя, тримають оборону морські піхотинці. Ще вчора ввечері на їхньому ВОПі замайорів величезний прапор України. Його можна було побачити здалеку. Складалося враження, що він встановлений не на позиціях українських вояків, а десь на тимчасово окупованій території. Насправді його відстань до опорника бойовиків всього 350 метрів. Як виявилося, це найбільший прапор з-поміж тих, які майорять над позиціями наших підрозділів у районі проведення ООС.
Просуваємось ходами сполучення до місця встановлення прапора в супроводі старшого матроса Тараса.
– Зараз на позиції тихо, але перед початком перемир’я тут було дуже небезпечно, – розповідає військовий. – Обстріли тривали практично щодня. Спостережні пости окупантів розташовані всього в декількох сотнях метрів від наших найближчих траншей. Саме тут і вирішили встановити прапор, щоб ворог бачив наш головний символ держави з усіх боків і з далеку.
Коли ми підійшли впритул до величезної залізної труби, на якій закріплено синьо-жовте полотнище, першим було запитання, як його тут встановили?
– Насправді до цього дня ми підготувалися заздалегідь, – розповідає капітан Євген. – На виготовлення та встановлення прапора знадобилося кілька днів. Сам металевий флагшток, що завдовжки 15 метрів, ми несли на позицію по частинах. Туди ж віднесли генератор, потім зварили всі частини в одну велику трубу. На ній закріпили петлі, прив’язали до них мотузковий канат. Найбільш трудомісткою операцією стала установка флагштока. Морпіхи викопали півтораметрову яму, залили її цементним розчином, поставили туди флагшток. Потім закріпили його на металеві троси-розтяжки, щоб він був стійким і не розгойдувався вітром. Після цього під звуки гімну України надвечір 22 серпня урочисто підняли прапор розміром 5 на 6 метрів над позицією.
– Бойовики, побачивши, що у них під самим носом з’явився величезний прапор України переполошилися не на жарт, – розповідає старший матрос Тарас. – Обурені вигуки і лайка на нашу адресу лунали з їхніх траншей усю ніч. З радіоперехоплення було чутно, як командири влаштовують рознос спостерігачам, які проґавили зухвалу витівку “проклятых укропов”.
Щоб сфотографувати всіх учасників цієї незвичайної операції, нам прийшлося робити декілька знімків. Відразу всі морські піхотинці в один кадр не вміщалися. Знімки довелося робити в окопі, нагору вилазити в цьому місці дуже небезпечно. Зате з якою гордістю дивилися молоді хлопці на свій прапор, під яким вони ось уже шостий рік захищають свою Батьківщину.
– І хоча сьогодні над нашими позиції тиша і ми не відкриваємо вогонь, наша акція завдала ворогу відчутного психологічного удару, – підкреслив капітан Євген. – Вони зрозуміли, що ми до кінця будемо захищати нашу державу і її головний символ – український прапор.
Фото автора
