Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
Протягом літа близько пів тисячі юнаків та дівчат відібрали харківські військкомати для проходження служби у Збройних Силах України за контрактом.
— Харківська область традиційно виконує планові завдання з відбору воїнів-контрактників на понад 100%, — каже військовий комісар Харківського обласного військкомату полковник Юрій Калгушкін. — Як не дивно, але карантинні обмеження та призупинення роботи промислових підприємств дали певний поштовх тим, хто довго думав над підписанням контракту з військом. Адже зазвичай влітку спостерігається відносно мала кількість охочих стати професійним захисником України. А тут — у червні-серпні ми призвали 42% воїнів від цьогоріч запланованих.
За інформацією військового комісара, 60% від загальної кількості призовників мають статус учасників бойових дій і до нових місць служби вони прийдуть добре підготовленими.
— Зі всіх цьогорічних новобранців-контрактників — 20% є представницями чарівної статі. Насамперед харківські військкомати комплектують військові частини Сухопутних військ, ДШВ та морської піхти, що залучаються до виконання завдань в районі проведення ООС, — розповів полковник Юрій Калгушкін.
У складі крайньої літньої команди новобранців, яких направили до навчальних центрів Збройних Сил України, була й харків’янка Тетяна Бондаренко.
— Мій чоловік — офіцер ЗС України і нещодавно вступив до Національного університету оборони, донька для навчання обрала кадетський корпус, тож і я вирішила піти до війська, — розповідає Тетяна Бондаренко. — На армії я, так би мовити, одружена. Ми з сім’єю поміняли чимало зйомних квартир у трьох областях України. До рішення стати військовою я довго йшла. А закриття мого підприємства через відсутність замовлень, що стало наслідком поширення коронавірусу, допомогло скоріше зважитися на цей крок.
А ось молодший сержант запасу Іван Білик тривалий час прослужив у розвідувальному підрозділі однієї з окремих механізованих бригад. Потім звільнився у запас. Та всидіти вдома без діла зміг лише місяць.
— Важливі справи вдома, заради яких довелося полишити лави бійців бригади, я швидко зробив. Тепер із радістю повертаюся до бойових побратимів. Дружина та двоє дітей зрозуміли мене та знову чекатимуть на моє повернення. Знаєте, в армії є стабільність в усьому та дружня атмосфера, — вважає Іван Білик.
Фото автора
