Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Через п’ять днів після виборів у Білорусі в інформаційному ресурсі RT, який належить Кремлю, протести були охарактеризовані як «сценарії імперіалістів». А сотні тисяч протестувальників, які виступили проти фальсифікації виборів, насильства та диктатури в Білорусі, постали перед читачами ошуканими злими маріонетками Заходу.
«Бацька бореться за незалежність своєї країни»
Лукашенка ж представляють як «непоглощенное правительство», що прагне забезпечити свою незалежність: «централізована імперія США намагається рости, поглинаючи націю, яка бореться за збереження свого військового, фінансового, економічного та ресурсного суверенітету». Те, чого хочуть сотні тисяч білорусів — справедливі та вільні вибори, дотримання прав людини, припинення насильства й панування демократії, — очевидно не має значення. Все, що відбувається, просто «написано імперіалістами». Прокремлівські експерти та ЗМІ виключають будь-які думки про протести як про висловлення громадського невдоволення. Як стверджує російське державне інформаційне агентство Sputnik, це не що інше, як операції з іноземної експансії. Тисячі іноземних бойовиків розпалюють політичні хвилювання за вказівкою своїх західних кураторів.
«Смертоносні литовці й підступні поляки»
У напрямку головних зусиль російських пропагандистів знову Польща, Україна та країни Балтії. Ці ж країни є ключовим елементом дезінформації про Білорусь. Минулого тижня в 10 інформаційних вивертах Кремля Литву звинуватили в розпалюванні заворушень у сусідній Білорусі. Україна зазнала звинувачень приблизно у 20-ти випадках. Польща є мішенню в 15-ти випадках, і це лише верхівка айсберга, яку бачать експерти EUvsDisinfo. І, звичайно ж, Джордж Сорос також замішаний, як можна в цьому сумніватися? У прокремлівському всесвіті нічого не відбувається, якщо Джордж Сорос або Вашингтон не натискають на важелі… Яка ж їхня мета? В інтерпретації Кремля передбачається, що «імперія» не терпить «непоглощенных правительств»: увесь західний політичний і медіа-клас бачить протести й повстання нескінченно захопливими, коли вони перебувають в опозиції до урядів, які ще не були поглинені імперською силою. Китай, Росію, Іран, Венесуелу, Сирію, Лівію, Білорусь намагаються довести до колапсу. ЄС також є частиною процесу поглинання урядів і розглядає протести як шанс розширити сферу свого впливу. І попри те, що Білорусь і Україна «по праву» входять у «сферу інтересів» Росії, Євросоюз мріє перетворити Білорусь на ще один антиросійський форпост. Отож рецепт, який пропонує й активно застосовує Кремль, — ігнорувати або демонізувати будь-які протести чи повстання.
Російська конспірологія та міжнародне право —
дві великі різниці
Та ось суворий факт: концепції «сфер інтересів» не існує поза кремлівськими фантазіями і її не використовували в міжнародних угодах з моменту укладення 81 рік тому пакту Молотова – Ріббентропа. Російське керівництво все ще час від часу хвалить цю угоду.
