Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
29-ту річницю Незалежності України воїни однієї з окремих механізованих бригад зустрічають на позиції зі славнозвісною назвою – шахта «Бутівка», що неподалік Авдіївки. Від початку вона стала символом незламної волі українських вояків. Закладена ще в далекому 1917 році, шахта розміщена на північній околиці Донецька. З 2014-го її вентиляційний ствол, закладений неподалік Донецького летовища, с. Спартак і Авдіївки, перебуває під контролем українських військ і перетворився на місце запеклих боїв. Найбільш напружена ситуація на цій ділянці оборони склалася під час оборони ДАПу, визволення Авдіївки, а також у лютому – квітні 2017 року, коли окупант намагався знов захопити місто. Шахта відіграє значну роль у прикритті лівого флангу оборони летовища та східної околиці Авдіївки. Тому сьогоднішнє свято тут було б неможливим без тієї вагомої допомоги, яку надають оборонці «Бутівки» у стримані окупанта.
Наразі ситуація стабілізувалася, але особовий склад перебуває в постійній готовності дати гідну відсіч ворогу. День Незалежності для вояків почався, як зазвичай: більшість несла бойове чергування на спостережних постах. І хоча нині панує відносна тиша, розслаблятися на позиції не можна. На одному з спостережних постів чатує старший солдат Іван. Він уважно дивиться в трубу розвідника і доповідає командиру взводу про все, що бачить.
– Зранку вони не виявляли активності, а вчора, коли почало темніти, вдалися до провокацій, – розповідає спостерігач. – Розвідники зафіксували кілька пострілів у бік нашого поста, швидше за все автоматні із оснащених приладом безшумної стрільби «стволів». Хлопці чули свист куль над головою, а вранці в мішках побачили кульові отвори. Удень окупант укріплюється, причому робить це не особливо ховаючись. Уночі на постах чути шум двигунів. Напевно, це під’їжджають до їхніх позицій авто постачання. До речі, Іван родом зі Слов’янська, і, як він говорить, День Незалежності для нього останні роки став головним святом: «Мрію наступного року відзначати його вже у звільненому Донецьку на матчі улюбленої футбольної команди «Шахтар» на чудовому стадіоні «Донбас-Арена».
Найдосвідченіші на позиції командири: старший лейтенант Богдан і колоритний головний сержант роти Олег. Вони на війні від початку, тому для них головне – навчити людей правильно діяти в будь-якій ситуації, особливо нештатній, а такі тут трапляються часто.
– Ворог вдається до хитрощів, провокацій, – розповідає командир роти, тому намагаємося дати людям якомога більше практичних навичок. Вчимо їх правильно діяти не тільки в бою, а й у звичайному житті.
– У нас є всі умови, щоб не тільки пильно нести службу, а й готувати тіло і дух до різних випробувань. Навіть зробили спортзал у зруйнованій будівлі, – долучається до розмови головний сержант Олег. – Солдат має бути сильним всебічно, тоді йому легше адаптуватися в бойовій обстановці.
На кухні нас зустрів кухар старший солдат Олег. На честь свята він вирішив приготувати побратимам гороховий суп із м’ясом і овочеве рагу. Те, що це справді смачно, ніхто не сумнівається, адже цивільний фах Олега – шеф-кухар, і раніше він працював у справжньому ресторані.
І хоча сьогодні – день святковий, для захисників «Бутівки» він звичайний, бо тут вони щодень вирішують одне головне завдання – захищають Незалежність України.
