Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Звичайні двері звичайного військового розташування звичайних вояків неподалік лінії зіткнення… Але за цими дверима у батальйоні, який очолює підполковник Сергій Корсун, зберігається чи не найбільший скарб. Ні, двері не зачинено на великий замок, і тут не чатує вартовий. Навпаки –сюди може, а іноді й мусить, зайти кожен військовослужбовець батальйону. Річ у тім, що куди б не поїхав батальйон, із підрозділом переїжджає і його колекція бойових прапорів. Це не ті прапори, які почесно вручають посадовці. Це синьо-жовті знамена, що пройшли з воїнами підрозділу крізь пекельні бої. І в цьому їхня особлива цінність. Адже із бойовими стягами наші захисники йшли на смерть заради незалежності України.
Загалом у музеї підрозділу понад 70 синьо-жовтих реліквій. Більшість із них зберігається в пункті постійної дислокації вищезгаданого батальйону, адже обпалені та обвітрені полотнища стали дуже вразливими до впливу зовнішнього середовища, тож потребують спеціальних умов зберігання. І перевозити їх без реставрації просто неможливо. Та наразі їх замінили сучасні знамена, які нашим бійцям підписують і повсякчас надсилають діти із Борщівського центру дитячої творчості.
Малюнки, привітання, побажання і просто теплі слова, написані дитячими руками, зігрівають душі бійців навіть під час найскладніших випробувань. Бо хто ж не отримає наснаги, прочитавши, скажімо, такі слова, які написав учень 6 класу Максим?!
Тримайтесь, братчики!
Ми з вами!
У цей важкий для України час!
Для нас ви є – захисниками!
Ми ж щиро Бога молимо за вас…
