Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Важко відірвати погляд від сильних, дужих рук триразового чемпіона Радянського Союзу та багаторазового чемпіона України з армреслінгу Ігоря Тюмєнєва. Сьогодні йому 56 років, але чоловік рішуче одягнув військовий однострій і став на оборону рідної держави.
– Не приховаю, що у військкоматі на мене дивились із подивом, мовляв, «навіщо це тобі потрібно», – пригадує Ігор Сергійович. – Та я пояснив хлопцям, що нехай десяток років тому, але я захищав честь України на спортивних аренах. А от тепер прийшов мій час захистити державу і на війні.
До речі, рука у нашого українського велетня у часи його інтенсивних тренувань була трішки менша за славнозвісний біцепс Арнольда Шварценеггера. І коли Ігор Тюмєнєв виборював свої спортивні звання, то перемагав наших «братів росіян» як однією правою, так лівою руками.
Тепер у Ігоря Сергійовича мрія – відродити армреслінг у Збройних Силах України. До речі, його федерація свого часу проводила турніри в одній із бригад ДШВ, що дислокована у Львові (про це вже йшлося на cайті АрміяInform).
А ще виявилось, що видатний спортсмен ще й неперевершений кухар – із тих продуктів, які видають хлопцям на лінії фронту (нині наш герой знаходиться неподалік населеного пункту Кримське), він готує справжнісіньке ресторанне меню: чанахи, чахохбілі, «ля паста», різноманітні соуси та багато інших смаколиків.
– Можливо із віком мої руки стали трішки слабші, а зір не таким гострим, – каже Ігор Сергійович. – Проте я все одно робитиму так, щоб мої побратими гнали всю нечесть туди, звідки вона до нас приповзла. А за потреби, я ще зможу нагадати кожному російському окупантові, якою важкою може бути рука українця.
