Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Нині на одному з військових полігонів Чернігівщини тривають планові заняття з бойової підготовки офіцерів груп авіаційних навідників армійської авіації Сухопутних військ ЗС України.
Упродовж десяти днів авіанавідники вдосконалюють свої навички щодо тактики виживання на території, яка зайнята противником, автономній роботі в режимі маскування в умовах розташування безпосередньо біля позицій ворога, наведень екіпажів вертольотів на наземні цілі вдень та вночі, стрибків із парашутами різних систем, десантування та евакуації за допомогою спускового пристрою «СУ-Р» та КЗБО «Канат-1» тощо.
Також офіцери-авіанавідники поліпшують навички з тактики дій малих груп, зокрема й на території, яку контролює противник, удосконалюють вміння застосування зброї на малих відстанях, в повітрі та з борту вертольота, надання домедичної допомоги, складають заліки з інженерної, тактичної та спеціальної підготовки.
На заняттях удосконалюються і алгоритми дій офіцерів у рамках пошуково-евакуаційної операції щодо виведення льотного складу, важливої особи, військовополонених або підрозділів з території, яку контролює противник, у безпечне місце.
Не секрет, що професія авіанавідника є однією з найнебезпечніших та найвимогливіших на війні. Ці офіцери повинні діяти непомітно для ворога впродовж тривалого часу, як розвідники, мати добрі знання з топографії, геодезії та картографії для швидкого орієнтування на незнайомій місцевості, чудово знати роботу армійської авіації, щоб вміло корегувати вогонь повітряних бойових машин, а ще вони мають бути надзвичайно мужніми, адже, як і сапер, помиляються лише раз, якщо схибив, сам потрапиш у вогняне пекло. А іноді їм навіть доводиться викликати вогонь на себе.
Тож у роботі авіанавідника кожна деталь прораховується і відпрацьовується заздалегідь як за часом, так і з прив’язкою до місцевості. Коли кожен «пазл» алгоритму роботи лягає на своє місце – бойове завдання успішно виконане. Так, як нині це робиться на полігоні, як виконувалося цими офіцерами в бойових умовах.
