Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
Вступні перегони до Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» перетнули екватор і вийшли на фінішну пряму. Про це повідомляє АрміяInform.
Цього року цей виш приймає до своїх лав 130 першокурсників, які вирішили стати офіцерами ЗСУ. У приймальній комісії інституту зазначають, що нині інтерес до військової науки значно зріс у випускників шкіл і військових ліцеїв. Крім того, активніше професією танкіста стали цікавитися дівчата — для них вступ до згаданого навчального закладу відкритий уже другий рік поспіль, то ж у теперішньому строю абітурієнтів їх уже 14.
Тетяна Рибак із Кіровоградщини колись хотіла присвятити життя музиці — навчалася в музичній школі, а згодом — у коледжі. Та коли постала перед вибором, де продовжити освіту, обрала шлях військового.
— Я так вирішила ще два роки тому й почала готуватися до вступу — шукала інформацію в інтернеті, читала різну літературу, ходила у військкомат, — розповідає дівчина. — Професія танкіста найбільше припала до душі, от і захотіла йти саме в цьому напрямку.
Головним прикладом для себе Тетяна називає свого батька.
— Мій тато — колишній військовий, десантник. Брав участь в АТО, хоча й мало нам про це розповідав, — говорить Тетяна. — Саме він навчив поступатися чимось особистим заради інших, заради своєї країни. А його підтримка мого вибору є найважливішою рушійною силою. Якщо вдасться вступити до вишу — ітиму до кінця. Знаю: буде важко, та відступати і здаватися — не в моїх правилах!
Інша абітурієнтка, Аліна Куценко, на відміну від своєї суперниці у «вступному дербі» вже має реальний армійський досвід — ще у 18 років підписала контракт зі Збройними Силами і служить у 169-му Навчальному центрі «Десна» у званні «старший солдат».
— Я справжня продовжувачка військової династії, — усміхається Аліна. — Дідусь був військовим, батько брав участь в АТО. Мабуть, є в нашому роду військовий ген, тому мій вибір — служба у війську.
Як і кожен солдат на початку армійської служби, вона вже давно пройшла курс молодого бійця, згодом і базовий вишкіл лідерства, тож військовий порядок та дисципліна, яким у виші підкорюються всі без винятку, Аліну не гнітять і не лякають. Навпаки, нині вона командує групою дівчат-абітурієнток, допомагає їм швидше «акліматизуватися» в суворому військовому середовищі.
— У нас немає жодної конкуренції між собою. Всі швидко потоваришували, як має бути в здоровому колективі, — розповідає Аліна. — Так, ми всі різні, зі своїм досвідом і знаннями, але згуртувала нас одна мрія — стати офіцерами, довести, що ми не тільки хочемо, а й можемо бути сильними.
До завершення вступної кампанії лишилися лічені дні. 18 серпня приймальна комісія оголосить імена тих, хто вступив до навчального закладу. Незабаром першокурсники вирушать до навчально-тренувальної бази інституту, де кілька тижнів проходитимуть первинну військово-професійну підготовку.
