Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Першого липня 2019 року неподалік Водяного під час підступного обстрілу російськими окупантами нашого санітарного автомобіля від зазнаних поранень загинули сержант Ірина Шевченко та старший матрос Сергій Майборода. Бойові побратими не забули полеглих Героїв. Через рік після їхньої загибелі вони спільними зусиллями зробили та встановили на місці трагедії пам’ятник з фотографіями Ірини та Сергія.
Волонтер Олег Баркаренко відразу ж відгукнувся на прохання морпіхів та погодився втілити задуманий проєкт у життя. Він зробив металевий каркас, який облямовує пам’ятну дошку. Замість вази для квітів, до конструкції прикріплено гільзу від снаряда, а зверху — металеву трубку для прапора. Цей пам’ятник щодня нагадує воїнам на передовій про тих, хто навічно залишився в їхніх серцях, та про те, яку високу ціну ми платимо за свободу й незалежність України.
За свою доброту й турботу морпіхи називали Ірину Шевченко не інакше, як «Мама» або «Янгол», хоча офіційний позивний у неї був дуже незвичний — «Скажена». Також шанобливо всі зверталися до Ірини по батькові — Вікторівна. На відвойованих у ворога позиціях у Широкиному Ірина перебувала практично без ротації. А коли була на відпочинку в рідному Херсоні, постійно телефонувала побратимам, щоб дізнатися, чи все у них гаразд.
У підрозділі Ірина обіймала посаду радіотелефоніста-санінструктора. Тож могла однаково добре «сидіти на рації» й надавати медичну допомогу бійцям, бути на позиції та готувати їжу. «Хлопці цілими днями зміцнюють позиції, риють окопи, тягають боєприпаси. У них є робота постійно. Вони чергують на спостережних постах. Коли все це бачиш, просто хочеться розвантажити їх від побутових дрібниць», — відповідала вона тим, хто розпитував про її таку універсальність. Коли ж Ірина дізналася, що на позиції є «трьохсотий», не вагаючись і не зважаючи на особисту безпеку, помчала на допомогу. Російські окупанти навмисно поцілили з ПТРК в автомобіль з червоним хрестом, цей постріл і став фатальним для Ірини Шевченко та Сергія Майбороди. Побратими помстилися за свою «Маму», але ця втрата постійно віддається біллю в їхніх серцях.
Фото зі сторінки 36-ї ОБрМП
