Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Нині є всі підстави стверджувати, що рівень підготовки армійських зв’язківців щороку покращується. Це обумовлено передусім оснащенням новітніми засобами, як-от Harris, що використовують для зв’язку на великих відстанях, Motorola тощо.
Воїнів-зв’язківців готують у спеціалізованих навчальних закладах, зокрема у 179-му об’єднаному навчально-тренувальному центрі в Полтаві. Там вони проходять курси лідерства, базову і фахову підготовку. Якщо на курсах лідерства спеціалістів готують місяць, то фаховий вишкіл триває близько чотирьох місяців. Базова підготовка – загальновійськові предмети, а фахова – поглиблене навчання відповідно до спеціальності.
– Система підготовки зв’язківців суттєво покращилася. Тепер дуже багато висококваліфікованих спеціалістів, які можуть навчати молодь, новітня техніка й інші критерії, які впливають на якість вишколу. У 90-х роках ми навчалися на застарілих зразках радянської техніки, яка вирізнялася великими габаритами і обмеженими можливостями. Нині старого парку апаратури вже немає і ми повністю перейшли на сучасні зразки зв’язку, зокрема закордонні. У цій апаратурі документація переважно іноземною, тобто треба знати й англійську, аби досконало вивчити характеристики. Чекаємо надходження у війська автотехніки, яка замінить застарілі зразки, – розповів начальник групи бойової підготовки військової частини зв’язку Сергій Знак.
Практична складова – найважливіша
– Щомісяця керівництво військових частин у програмах бойової підготовки передбачає різноманітні навчання з виїздом у райони зосередження на кілька днів. Тобто це марш, розгортання вузла зв’язку, рекогносцирування місцевості. Це також велика практика для військових, – підкреслив Сергій Знак.
На думку командирів, у війську має бути спонукальний чинник, не виняток тут і війська зв’язку.
– Проводжу аналогію з іншими країнами, як там служать армійці. Вважаю, що має бути стимул професійно та кар’єрно зростати для зв’язківців, і також це слід відображати в грошовому еквіваленті. Наприклад, є посада – водій-електрик. Якщо він опановує ще іншу спеціальність, то отримує доплату до грошового забезпечення, – зауважив начальник штабу – перший заступник командира батальйону мобільних вузлів зв’язку Роман Клинко.
На думку командирів, для молодих зв’язківців ця професія має бути цікавою.
– Раніше практично всіх молодих воїнів, які потрапляли в нашу частину, ми навчали самі. Тепер нам дещо легше, бо прибувають підготовлені фахівці з навчального центру. У них є теоретичні знання, а ми більше зосереджуємося на практиці. Молодь одразу потрапляє в новітні інформаційні технології – і багатьом це дуже цікаво. На заняттях акцентуємо велику увагу на досить цікавих темах щодо сучасного зв’язку, – зазначив Роман Клинко.
Практичний досвід і глибокі знання з питань військового зв’язку армійці здобувають і в районі проведення операції Об’єднаних сил. Там головне – виконати поставлене завдання не лише якісно, а й у стислі терміни, інколи – навіть нестандартними методами.
Змагання – важливий етап перевірки набутого досвіду
Зв’язківці закріплюють знання під час різних навчань, тренувань і змагань. Так, нещодавно відбувся конкурс «Найкращий фахівець зв’язку».
– На початках у кожній частині відбувається конкурс на найкращого зв’язківця, згодом – змагання в оперативних командуваннях та Командуванні Сухопутних військ. Тут загалом і можна перевірити знання підлеглих. Так, спеціалісти радіозв’язку відпрацьовують навчальні питання на радіостанціях типу Motorola та Harris, зокрема, це прошивка радіостанцій, входження у зв’язок. Поряд із ними змагається група зв’язківців-телекомунікаційників та фахівців транкінгового радіозв’язку, призначеного для забезпечення голосового зв’язку між великою кількістю рухомих абонентів за обмеженої кількості радіоканалів. Також на турнірі відпрацьовують і загальновійськові нормативи: як-от стрільба по мішенях. Наприкінці відпрацьовують нормативи у складі груп на найкращий екіпаж командно-штабної машини. На цьому етапі – повне розгортання апаратної, супутників, і за певного навантаження конкурсанти входять у зв’язок. Передбачена й евакуація умовного пораненого, надання першої меддопомоги. Цьогоріч на етапі змагання серед військових частин ОК «Північ» ми посіли перше місце, – розповів Сергій Знак.
Надалі за всіма виконаними нормативами визначають найкращий екіпаж. У такому турнірі вкрай важливі злагодженість підрозділу, особиста підготовка кожного та обмін досвідом.
Фото: Роман Дейнеко
