ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

На фронті в підрозділах Повітряних Сил немає жодної радянської радіостанції

Прочитаєте за: 6 хв. 7 Серпня 2020, 17:30

Напередодні професійного свята, відзначення ювілейної 20-ї річниці від дня створення військ зв’язку, АрміяInform розповість, як змінився за останні роки військовий зв’язок у Повітряних Силах. Отже, він поділяється на чотири основні складові: безпосередньо зв’язок, як комунікація, автоматизовані системи управління, радіотехнічне забезпечення польотів авіації та кібербезпека. Наразі розберемося щодо складових.

Зв’язок. Протягом двох десятиліть технології не стояли на місці. Тож фахівці оборонних підприємств та штатні інженери у військах, звісно ж, удосконалювали наявні засоби, постійно працювали над їхньою модернізацією. У війська надходили поодинокі розробки вітчизняного ОПК, відбувався поступовий перехід на «цифру». Загалом процеси відбувалися мляво з причини хронічного недофінансування та специфічного ставлення довоєнної влади до війська.

З початком агресії РФ ситуація кардинально змінилася. Начальник управління зв’язку та інформаційних систем штабу командування Повітряних Сил полковник Сергій Юхновський згадує, що всі процеси значно пришвидшилися, особливо в напрямку впровадження цифрових технологій. Вітчизняні фахівці розробили нове програмне забезпечення, що дозволило суттєво збільшити швидкість передачі даних. Та особливу роль у цьому відіграла матеріально-технічна допомога Сполучених Штатів Америки.

– Ми отримали велику кількість сучасних радіостанцій HARRIS, перенавчили людей, і наразі ці радіостанції успішно використовують у військах, – говорить полковник Сергій Юхновський. – Вони значно підвищили якість і розвідзахищеність зв’язку. Ці станції стійкі до дій засобів радіоелектронної боротьби ворога. Крім того, сьогодні на всіх аеродромах Повітряних Сил розгорнуті сучасні засоби транкінгового зв’язку для забезпечення ефективного управління і функціонування летовищ. На сьогодні всі Повітряні Сили – як наземний, так і повітряний компонент – майже на сто відсотків перейшли на цифровий зв’язок. Щоправда, аналогові засоби зберігаються, але як резервні.

Автоматизовані системи управління (АСУ). Україна досягла значних успіхів у кластері засобів автоматизованої системи управління авіацією та протиповітряною обороною. Якщо у довоєнні роки йшлося лише про відновлення і модернізацію старих, то тільки за останній рік у Повітряні Сили надійшли три абсолютно нові вітчизняні розробки. Йдеться, зокрема, про комплекс «Ореанда» у кількох модифікаціях.

– У цьому мобільному командному пункті втілена нова філософія автоматизації та управління, – розповідає начальник відділу – заступник начальника управління зв’язку та інформаційних систем штабу командування Повітряних Сил полковник Петро Кадура. – Це не просто заміна технологій передачі та відображення даних. «Ореанда» поєднує в собі абсолютно нові підходи до збору, обробки інформації та управління бойовими діями авіації і ППО. Нова АСУ може оцінити обстановку та виконати необхідні обчислення миттєво. Її поява на озброєнні підрозділів ППО сприяла значному підвищенню бойового потенціалу за умови сталого складу сил та засобів.

Радіотехнічне забезпечення польотів авіації. Тут також спостерігається суттєвий прогрес. У авіабригади надходять нові радіолокаційні системи посадки, обладнують автоматизовані командні пункти (такі собі центри управління польотами), стартові командні пункти (СКП). Усі новинки вирізняє швидкість і точність отримання розрахунків, новітня елементна база, принцип формування радіосигналів. А також сучасна ергономіка робочих місць, комфорт і клімат-контроль.

Кібербезпека. Ця складова у військах зв’язку з’явилася лише торік. На сьогодні вже побудована й успішно функціонує вся ієрархічна структура щодо цього напрямку. Особовий склад займається постійним моніторингом телекомунікаційних мереж, цифрових ресурсів. Їхнє головне завдання – протидіяти ворожим кібернападам та можливим витокам інформації. Початковою ланкою є офіцери з кібербезпеки у підрозділах, які надають допомогу командирам у створенні умов функціонування підрозділів у межах безпечного інформаційного простору. Вони запобігають потраплянню важливої інформації до рук зловмисників чи витоку у відкриті джерела.

Звичайно, говорячи про досягнення, для порівняння варто розглядати дві точки зору. Перша, цілком очевидна, наш військовий зв’язок дещо поступається арміям провідних країн світу. Причина – стрімкий розвиток інформаційних технологій та величезний обсяг ресурсів, які ці країни витрачають на розробку і закупівлю сучасних засобів. З другого боку, слід проаналізувати, що зроблено і який ресурс країни витрачено. Тут відповідь однозначна – завдяки ентузіазму і любові зв’язківців до своєї справи робиться набагато більше, ніж вкладається у розвиток військового зв’язку.

Найсучасніші засоби насамперед отримують підрозділи, що беруть участь в операції Об’єднаних сил. У районі ООС розгорнута ефективна мережа управління на цифрових радіостанціях. Є необхідні засоби супутникового зв’язку. В управлінні зв’язку Повітряних Сил ЗСУ запевняють, що в підрозділах виду, які виконують завдання в районі ООС, немає жодної радянської радіостанції – тільки сучасні цифрові засоби. Усі комплексні апарати зв’язку, що залучені до забезпечення зв’язком на фронті, переоснащені та модернізовані.

Звичайно, досі залишається стара колісна база, наприклад ГАЗ-66, і КУНГ 142-й… Але начиння – новітні засоби: цифрові радіостанції, супутниковий зв’язок, сучасні засоби маршрутизації тощо. Усю роботу з переобладнання виконує видовий центр зберігання і ремонту. У процесі переозброєння перевага надається вітчизняним виробникам. Вимоги до засобів зв’язку чіткі і прозорі – вони повинні бути сумісними із натівськими і повністю відповідати їхнім стандартам. Тож українські виробники озброєння тісно співпрацюють зі своїми західними колегами.

Щодо оновлення колісного парку, тут справа просувається досить повільно. Проте в управлінні зв’язку кажуть, що гострої потреби в новій техніці, через що слід було б форсувати процес, сьогодні немає.

– Нові автомобілі надходять, але їх кількість поки що незначна, – каже полковник Петро Кадура. – Проте підрозділи на сьогодні повністю забезпечені спецавтомобілями. Річ у тім, що від початку війни ми зняли зі зберігання й переобладнали майже п’ять сотень автомобілів зв’язку. Техніка має чималий запас ресурсу, то чому б його не використати. До того ж ми розуміємо, що є підрозділи, де бракує будь-яких автомобілів. Тож хай поки що автовиробники озброять тих, хто потребує більше за нас.

Варто також згадати, що на початку 2014-го управління зв’язку Повітряних Сил не тільки займалось розгортанням і оснащенням власних підрозділів. З нуля були створені дві роти зв’язку у складі батальйонів територіальної оборони, які одразу вирушили в район бойових дій.

У нас є з чим зустрічати 20-річчя військ зв’язку. Нині ми маємо два аеродроми, переобладнані новими радіолокаційними системами посадки, 5 автоматизованих командних пунктів, активно надходить сучасне світлосигнальне обладнання аеродромів, новітні стартові командні пункти. Зв’язок у Повітряних Силах активно розвивається,  досягнення очевидні.

– Роботу зв’язківців бачать, нею користуються всі – від солдата до генерала, – говорить полковник Сергій Юхновський. – Досі не було жодного випадку, щоб якийсь підрозділ не був забезпечений якісним надійним зв’язком. Чи під час повсякденної діяльності в ППД, чи під час навчань або виконання завдань у складі ООС. Так, зв’язківцям є чим пишатися, отже, можна з гордістю йти на службу і з упевненістю виконувати свою роботу. А це – головне.

Кореспондент АрміяInform
Стежте за нами в Instagram