Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
Ретроспектива з минулого: кінець 90-х і ми, курсанти, під час польового виходу виконуємо вправи на військовому стрільбищі тоді ще Яворівського полігона. Напевно, найчастіше вживана фраза, яку тоді чули від керівника стрільб: «Стоп стрільба! Підйомник поламався!» Звісно, продовження цього вислову не цитуватиму. Лише зазначу: експресії й багатогранності різновидів кар небесних на старе радянське обладнання мішеневого поля в словах офіцера не бракувало. Та й нам, курсантам, було не дуже втішно: від того, чи спрацює підйомник і чи впаде мішень від випущеної тобою кулі, а не від вітру, залежала підсумкова оцінка. А хапати двійку з вогневої не дуже хотілося. Втім, тоді ми не мали шансів, і мусили чекати, поки електрик-оператор мішеневого поля знайде обгорілий контакт в одному зі щитків, полагодить несправність і фанерні силуети знову почнуть здійматися у полі.
Сучасні військові бойових підрозділів і курсанти Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, які проходять практичні вишколи у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки на Львівщині — в більш виграшному становищі. Для них цілі на вогневому рубежі підіймає сучасне новеньке обладнання, яке виробляє львівське підприємство ТОВ «Техприлад».
— Раніше всіма підйомниками для мішеней на вогневих рубежах керували з допомогою дротів, — розповідає заступник начальника загальновійськового полігона Міжнародного центру миротворчості та безпеки НАСВ майор Костянтин Одинець. — Тож якщо в мережі траплявся обрив чи перегорання одного з контактів, потрібно було зупиняти стрільби, йти по мережі, перевіряючи кожне з’єднання, аж поки поломку не виявляли й не усували. А це займало час, відведений на організацію стрільб з особовим складом. Відповідно, заняття затримувались.
Підйомники для мішеней на акумуляторах
і незалежні від промислових енергомереж
Тепер таких проблем у персоналу полігона немає. Адже мережа як така — відсутня! Річ у тім, що всі підйомники на акумуляторах! Тобто не лише немає довжелезних енергомагістралей, це ще й повна незалежність від промислових енергомереж. Отже, ні аварії, ні погодні примхи, здатні пошкодити трансформатор, залишивши весь район без світла, не зупинять запланованих стрільб. Адже ресурсу батареї одного підйомника вистачає на 700 підйомів!
— Якщо в день через цю мішень пропускатимемо по 100 стрільців, то без фактичної підзарядки підйомник може працювати у полі до тижня, — додає майор Одинець. — Але й це не межа: якщо йде інтенсивна фаза бойової підготовки, і стрільби за часом затягуються, то ми до кожного підйомного механізму маємо невелику сонячну панель. Вона йде в комплекті. Ставимо її позаду, під’єднуємо до підйомника, і він заряджається екологічно чистою електроенергією!
Оператору мішеней не обов’язково сидіти у приміщенні
Робоча вежа електрика-оператора підйомників мішеневого поля особливих конструкційних змін не має. За винятком того, що на фронтоні з’явилася антена-передавач радіосигналу. Ззовні нагадує звичайну зовнішню телевізійну антену, що їх раніше чіпляли на даху для прийому «картинки». Втім, оператору не обов’язково сидіти у приміщенні. Адже є переносний пульт керування, з якого можна не лише піднімати-опускати мішені, а й вести облік влучань! Оператор може перебувати поруч з керівником стрільб на бойовій машині, якщо стрільби виконують у русі. Водночас керівник стрільби може самостійно моделювати обстановку й давати вказівки оператору, яку саме мішень підняти.
Крім того, новітня система з допомогою радіоканалу здатна працювати на відстані до 8 кілометрів!
Для одночасних тренувань великого підрозділу є змога піднімати їм цілі вглиб
за ешелонами їхнього наступу
— Нині ми здатні забезпечити цілями хоч цілу бригаду, — розповідає майор Костянтин Одинець. — Якщо одночасно тренується великий підрозділ, можемо піднімати їм цілі вглиб за ешелонами їхнього наступу. Можливість передачі радіосигналу дає можливість працювати по ширині і в глибину на досить значну відстань. Новими комплектами мішеневого обладнання на сьогодні забезпечені всі спеціалізовані навчальні ділянки МЦМБ, де передбачено використання зброї. Завершуємо переоснащення й ділянок військового стрільбища. Залишилося поміняти лише 2 комплекти підйомників. І це вже справа найближчого часу.
В арсеналі мішеневого обладнання з’явилися пластикові щити,
а також антропоморфні фігури у 3D форматі
Мішені. Їхній спектр розширився. Крім сіткових та обкладних мішеней для «крупняка» та гранатометів й «олдскульної» фанери для стрілецького озброєння, в арсеналі мішеневого обладнання з’явилися також пластикові щити й антропоморфні фігури у 3D форматі. Зі слів персоналу загальновійськового полігона, це надає більшої «атмосферності» вправам стрільб. Новітні підйомні механізми також отримали LED-підсвітку, що може не тільки позначати ціль уночі, а й миготінням імітувати роботу кулемета. Підйомники, до слова, діляться на класи за швидкістю роботи. Швидкісний варіант піднімає мішень за… 2 секунди! Звичайний — за 3-4 секунди!
Вартість обладнання військового призначення — традиційно висока
Звісно, ми не могли обминути питання вартості, адже ціна обладнання військового призначення — традиційно висока. Однак, як з’ясувалося, й у цьому питанні є позитив. Обладнання закуповували через тендерні процедури на платформі ProZorro. Так, на ринку пропозицій була певна конкуренція, оскільки в Україні такі механізми виробляють кілька підприємств. Утім, продукція львівського заводу за визначеними параметрами обладнання та вимогами до його експлуатації виявилася значно доступнішою, ніж у конкурентів.
— Із заводом-виробником у нас хороші робочі стосунки. У процесі експлуатації обладнання регулярно контактували з виробником задля покращення експлуатаційних характеристик. Рекламацій майже не було — лише усунули кілька «дитячих хвороб». Раз на три місяці приїжджає група інженерів і техніків, які обслуговують механізми й електроніку, щоб техніка завжди була готова до застосування, — говорить майор Костянтин Одинець.
Задоволені змінами у технічному оснащенні полігона й військові підрозділів, які проходять тут підготовку.
— Нове обладнання дає змогу проводити стрільби в інтенсивнішому ритмі. Варіювати виконання вогневих вправ особовим складом. Відповідно й результати підготовки підвищуються, — підкреслив командир десантно-штурмового батальйону підполковник Олег Апостол.
Відео автора.
