Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
29 липня 2020 року зранку інформаційний простір Білорусі (нашого північного сусіда) сколихнула доволі цікава новина. Інформаційне агентство «БелТА» повідомило, що вночі працівники білоруських правоохоронних органів поблизу Мінська затримали 32 бойовиків іноземної приватної воєнної компанії. Жодних подробиці та іншої інформації «БелТА» не дає.
Росія — де-юре союзник чи де-факто метрополія?
За кілька днів у Білорусі мають відбутися вибори президента. Теперішні виборчі перегони, як відзначають як самі білоруси, так і ті нечисленні закордонні ЗМІ, які ще працюють у країні, є одними з «найбрудніших» не лише за всю історію Білорусі, а і яскравим прикладом відвертої «антидемократії». Майже всіх кандидатів, які становили альтернативу чинному президентові Олександру Лукашенку, «кандидат від влади» або просто закрив у в’язниці, або примусив емігрувати. Подібна «виборча кампанія» Лукашенка вивела певну кількість громадян на акції непокори. Прагнучи придушити такі протести, білоруська влада заявила, що слід цих протестів «веде за кордон», а всі події нагадують «український майдан».
Зокрема чинний президент Білорусі Лукашенко, відвідуючи ще тиждень тому підрозділи спецпризначення білоруських Збройних сил, які дислокуються в Мар’їній Горці та Уруччі, заявив, що в Білорусь прибули з-за кордону професійні найманці — «організатори акцій протесту»: «Это профессиональные военные, бандиты, которые специально готовятся, в основном в рамках ЧВК (частные военные компании) по всему миру, и зарабатывают большие деньги на провокациях в тех или иных государствах», — заявив Лукашенко.
І ось за кілька днів білоруські ЗМІ повідомляють, що цих «найманців» — представників іноземної ПВК — білоруські правоохоронці затримують поблизу Мінська. Новина досить цікава й натякає на те, що в «бацьки» Лукашенка останнім часом не дуже добрі стосунки з Москвою — головним союзником Мінська.
Ще донедавна чимало російських політиків узагалі вважали Білорусь навіть не «сателітом» Росії, а її частиною, натякаючи на плани Кремля створити нове «союзне утворення». Білоруська влада на чолі з Лукашенком не дуже й впиралася проти таких планів Росії, зокрема завжди підтримувала її на міжнародній арені, залюбки брала фінансову допомогу, надавала території під військові об’єкти й численні навчання.
Але напередодні нових президентських виборів стосунки між Кремлем і мінським президентом, м’яко кажучи, «дещо натягнулись». Москва ще донині навіть не натякнула: чи підтримає вона чинну білоруську владу або ж гратиме проти неї. «Бацька», який застосував притаманні йому диктаторські методи та прибрав конкурентів, все ж почав нервувати, бо чудово розуміє, що Росії цілком до снаги здійснити «державний переворот».
«Представники ПВК» — це неодмінно «вагнерівці»?
Про втручання Росії у білоруські вибори Лукашенко заявив кілька днів тому, але спочатку повідомив про «інформаційну кампанію» проти нього, а згодом і про те, що за акціями протесту «стоять інші країни», прямо натякаючи на Москву.
Кремль має чималий досвід у проведенні таких «кольорових революцій», до того ж володіє відповідними «гібридними» силами та засобами. Саме про такі «сили» — приватні військові компанії (ПВК) — і говорив Лукашенко, маючи на увазі «організаторів майданів». Його слова підхопили деякі ЗМІ, продовжуючи логічний ряд: «представники ПВК» — це неодмінно «вагнерівці» (найманці найвідомішої російської ПВК, які брали участь у багатьох збройних конфліктах сучасності).
Чи можлива участь «вагнерівців» у подіях, які нині відбуваються або ж можливо готуються в Білорусі, — однозначну відповідь дати важко, проте ще навесні 2019-го білоруські спецслужби проводили перевірку розповсюдженої СБУ інформації про участь громадян Білорусі в бойових діях на території інших держав у лавах російської ПВК «Вагнера». Тоді білоруський КДБ виявив понад десяток власних громадян, які були найманцями-«вагнерівцями».
Журналіст Ігор Ільяш, який кілька років вів розслідування щодо участі білорусів у ПВК «Вагнера», виданню «Белсат» повідомив, що особисто ідентифікував близько двох десятків білорусів-«вагнерівців», які воювали не лише на сході України у складі бойовиків «днр-лнр», а й у Сирії, Лівії тощо, а потім безперешкодно повернулися додому.
Більшість цих білоруських «вагнерівців», розповідає видання «Белсат», недавно цілком легально виготовили собі документи. Деякі з них продовжують воювати у складі ПВК. Проте ще кілька зовсім недавно повернулись додому… Глибоко сумніваюсь, що вони вже «вислужили» власні контракти, адже скрізь, де нині присутні «вагнерівці», точаться бойові дії і «гарматне м’ясо» там дуже потрібне.
Можливо, вони отримали інше завдання щодо «організації нової гарячої точки», і це цілком реально, адже опиратись на місцевих колаборантів — один з дієвих методів гібридної війни.
Тож зібрати в Білорусі «їхтамнєтів» — етнічних білорусів, для того, щоб «розхитати ситуацію» і спрямувати її в потрібний Росії бік, — це так по-кремлівськи…
Досвідчений політик Лукашенко чудово розуміє розстановку сил у боротьбі за президентське крісло, і карту «найманців з ПВК» чи навіть інформацію про них намагатиметься використати у власних інтересах. Але до виборів у Білорусі залишилося трохи більше ніж тиждень, і події, які там розгортаються, говорять про те, що загострення там цілком реальні.
І невелика ремарка: після заяви Лукашенка про можливу участь у білоруських акціях непокори представників «іноземної ПВК» відомий російський публіцист Нєвзоров у програмі «Наповал» напівжартома повідомив, що власник «вагнерівців» Пригожин, напевне б, здивувався, якби дізнався, що його найманців перекинули з Сирії у Білорусь…
Але подібні «напівжартівливі» заяви «рупорів Кремля» свого часу були й про інші точки, де «раптово виникали «їхтамнєти»: їх не було ні в Криму, ні на Донбасі, ні в Сирії, ні в Лівії, і взагалі, за словами Путіна і російських медіа, «їх немає ніде»… Тож, можливо, і в Білорусі вони могли з’явитись так, що їх теж… немає.
P.S. Стали відомі деякі подробиці дружнього «візиту» згаданих агентів впливу. Як виявилося, уночі 25 липня до Мінська прибули понад 200 молодиків. Кожен мав невеликий ручний багаж, а на всіх — три великі важкі валізи. Група заселилась в один з готелів столиці Білорусі і 27 липня переїхала в один із санаторіїв біля столиці. Там вони поводилися досить «підозріло» як для російських відпочивальників (не пиячили, були чемними, ходили одягнуті в «мілібарі»), тим самим намагалися не привертати уваги. Молодики уважно обстежили територію довкола й ознайомились з оточенням. Уночі 32-х з них затримали білоруські силовики. Ще одного виявили й затримали на півдні Білорусі біля (увага!) українського кордону. Нині силовики Білорусі проводять перевірку, хто ці чоловіки й що вони робили в їхній країні.
